Українська Служба

Дезінформація наступає? Як Європа входить у виборчий рік під тиском фейків

04.11.2025 23:21
Перед виборами до Європейського парламенту інформаційний простір ЄС стає все вразливішим до російських і внутрішніх кампаній впливу. Розповсюдження фейкових наративів, маніпуляції емоціями та підрив довіри до інституцій — усе це формує нове середовище політичної боротьби. Про масштаби проблеми і ризики для європейських демократій Олексій Бурлаков поговорив із Росіо Санчес дель Валь, професором Університету Карлоса ІІІ у Мадриді.
Аудіо
  • Розмова з Росіо Санчес дель Валь, професором Університету Карлоса ІІІ у Мадриді
        2014 .
Фото ілюстративне/ Европейский парламент в Страсбурге в ходе пленарной сессии в 2014 году.Diliff/ https://creativecommons.org/licenses/by-sa/3.0/

Сучасна дезінформація вже не обмежується створенням фейкових новин. Це комплексні операції, які працюють на рівні зміщення суспільних норм, посилення радикалізму та поляризації, створення паралельних інформаційних “реальностей” і підриву довіри до традиційних джерел. На відміну від попередніх виборчих циклів, сьогодні фактор штучного інтелекту і автоматизованого створення контенту робить процеси поширення дезінформації практично неконтрольованими, а надто — у соцмережах та месенджерах, де її майже неможливо відслідкувати в режимі реального часу.

Потенційні наслідки втручань у європейські вибори можуть бути значно ширшими, ніж просто зміна конфігурації фракцій у Європарламенті. Йдеться про довгостроковий вплив на формування політики ЄС, розподіл бюджетів, підходи до безпеки, енергетики та підтримки України. І саме тому ключовим викликом на найближчі місяці стає не лише фактчекінг, а побудова стійкості суспільств — щоб дезінформація не могла визначати майбутнє Європи.

Послухати повну версію розмови можна в аудіозаписі або на сторінці з подкастами.

Олексій Бурлаков