Українські правозахисники та юристи передали до Міжнародного кримінального суду чергове подання, яке містить докази співучасті російських пропагандистів у злочинах, скоєних у контексті війни проти України. У документі зафіксовані факти пропаганди, що супроводжує агресію Росії, а також конкретні висловлювання телеведучих і медійників, які підбурюють до геноциду, виправдовують удари по цивільних об’єктах і поширюють мову ненависті.
Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зазначила, що пропаганда від початку була частиною окупаційної політики Росії на українських територіях. Вона нагадала, що після окупації Криму у 2014 році російська влада системно переслідувала активістів і журналістів, а пропагандисти супроводжували ці репресії кампаніями дискредитації. За словами Скрипник, пропаганда стала частиною воєнних злочинів: «Російські журналісти й телеведучі вже давно відмовилися навіть імітувати стандарти журналістики, перейшовши до прямого підбурювання до знищення українців і держави Україна. Ми зрозуміли, що пропаганда є не лише мовою ворожнечі, а фактично механізмом співучасті у злочинах», — сказала правозахисниця.
Дослідниця Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова підкреслила, що правозахисники створили відкриту базу даних «Викриття російських пропагандистів», у якій зафіксовано вже близько 600 висловлювань, що містять заклики до геноциду та воєнних злочинів. Вона пояснила, що всі ці вислови систематизовано й проаналізовано, щоб виявити головні аргументи, якими російські медіа виправдовують агресію. «Переважна більшість цих висловлювань — це заклики до бомбардування цивільної інфраструктури, знищення українців і держави Україна. Пропагандисти виправдовують це вигаданою загрозою безпеці Росії», — вважає Сєдова.
Вона повідомила, що до подання до Міжнародного кримінального суду вміщені матеріали щодо трьох осіб — телеведучих Володимира Соловйова, Сергія Міхєєва та генерала Андрія Гурульова, які систематично закликали до руйнування української енергетичної інфраструктури. Вона додала, що «в базі є ще близько п’ятдесяти фігурантів, чиї висловлювання можуть стати доказами співучасті у злочинах».
Про технічну сторону збору доказів розповів засновник проєкту «War of Words» Володимир Бородянський. За його словами, для моніторингу використовуються сучасні технології, які дозволяють системно фіксувати публічні заяви російських медійників. «Ми створили сервіс, який архівує відео з російських телеканалів, RuTube і Telegram, розшифровує їх і перекладає англійською. Це база, що допомагає журналістам і дослідникам доводити, що пропагандисти — не журналісти, а частина воєнної машини Росії», — наголосив Бородянський.
Юристка з міжнародного кримінального та гуманітарного права Ганна Микитенко зазначила, що довести злочинну суть таких висловів у міжнародному праві складно, оскільки сама пропаганда під час війни не завжди підпадає під визначення кримінального злочину. «Міжнародне право карає не будь-які заклики, а лише ті, що безпосередньо підбурюють до геноциду або злочинів проти людяності. Тому ми зосередилися на висловлюваннях, що прямо закликали до ударів по цивільній інфраструктурі й населенню, а також на їхньому виправданні після атак», — повідомила Микитенко.
Правозахисниця уточнила, що подання охоплює не лише підбурювання, а й пособництво у злочинах, коли після обстрілів російські медіа намагаються раціоналізувати ці дії, пояснюючи їх «необхідністю змусити українців капітулювати». Микитенко підкреслила, що така поведінка є частиною ширшої політики русифікації, спрямованої або на підкорення, або на фізичне знищення українського населення.
Пропагандистські кампанії демонструють ознаки чіткої координації з військовими планами РФ, уточнила Ірина Сєдова. «Ми бачимо, що ті самі фрази повторюються в ефірах різних каналів і різними ведучими. Це не випадковість, а державна політика, яка відтворює однакові твердження – від «боротьби з нацистами» до виправдання терактів і бомбардувань», — пояснила правозахисниця.
Голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник додала, що ця політика не обмежується Україною. «Від кінця 2024 року пропагандисти дедалі частіше закликають до агресії не лише проти України, а й проти країн Європейського Союзу, закликаючи бомбити центри ухвалення рішень у Європі», — нагадала Скрипник. На її думку, така риторика демонструє, що Кремль готує нові етапи ескалації, а пропагандисти створюють суспільне підґрунтя для майбутніх дій російських військових.
Раніше повідомлялося про звернення Міжнародної федерації за права людини, Харківської правозахисної групи та Центру громадянських свобод до прокурора Міжнародного кримінального суду із закликом видати ордери на арешт найвідоміших російських пропагандистів — Володимира Соловйова, Маргарити Симоньян, Дмитра Кисельова, Сергія Мардана, а також високопосадовців Дмитра Медведєва й Олексія Громова. Їх звинувачують у закликах до знищення цивільної інфраструктури й мешканців українських міст.
Повну версію слухайте у звуковому файлі:
18:25 ROSPROPAGANDA_USPR_2025_11_10.mp3 Російська пропаганда як співучасниця війни
Олександр Савицький