Найперспективніший для росіян напрямок прориву — Запорізький фронт від Гуляйполя до Новопавлівки. Так вважає військовий аналітик Філіп Домб Міровський. Причиною успіху ворога може стати брак фортифікацій та перекидання українських резервів на Покровськ і Харківщину, через що Запоріжжя лишилося найслабшим після контрнаступу 2023-го. «Росіяни просто розірвали ці лінії», — пояснює Міровський, зазначаючи, що навіть річки Янчур і Гайчур не стримали флангові обхідні маневри.
Росіяни змінили тактику на малі розкидані групи замість масових штурмів, проникаючи в сіру зону до 20 км завширшки. «Зараз немає сталої лінії фронту... солдати перемішані», — описує аналітик сучасну війну.
Дефіцит людей критичний: з 2022-го зафіксовано 250 000 справ про дезертирство, а репресивність ТЦК та відсутність ротації для ветеранів лише погіршують мобілізацію. Солдати обирають елітні частини, уникаючи резервних бригад без спорядження та координації. Декриміналізація першого СЗЧ (самовільного залишення частини) дозволяє уникати фронту, залишаючи патріотів у пастці без демобілізації.
Росіяни домінують, але виснажуються: запаси техніки — лише 20-30% від 2021-го, виплати падають, економіка в гіперінфляції з дефіцитом пального та санкціями на нафту. Покровськ — медійний через путінські амбіції «звільнити Донбас», але стратегічно Запоріжжя — небезпечніше, бо наближає ворога до Дніпра для обстрілів та блокади.
Філіп Домб Міровський покладає значну відповідальність за кризу на фронті на президента Зеленського, який мав понад два роки на реформи після провального контрнаступу 2023-го, але обмежився лише переходом від бригад до корпусів. На його думку, бракує повної перебудови системи мобілізації, підготовки та командування, а також переконливої стратегії перемоги, яка надихала б суспільство. «Він мав багато часу, щоб провести реформи... немає повної реформи системи підготовки та мобілізації», — наголошує аналітик, критикуючи заміну популярного Залужного на непублічного Сирського.
Перспективи залежать від поповнень та волі до боротьби, без яких росіяни хоч повільно, але просуватимуться, перерізаючи логістику.
Усю розмову можна послухати у доданому файлі.
Євгеній Дячков