Західна військова медицина лише починає стикатися з викликами, які Україна проходить уже понад десятиліття. Переорієнтація найбільшого американського військового госпіталю в Європі — Ландштуль біля Рамштайна — на прийом поранених із Близького Сходу стала сигналом: навіть розвинені системи змушені швидко адаптуватися до нових типів війни. Водночас український досвід показує, що ця адаптація не є ані швидкою, ані простою, і потребує глибокої трансформації підходів до лікування, евакуації та реабілітації.
Судинний хірург і капітан резерву ЗСУ Тарас Кобза наголошує, що сучасна війна вже змінила базові медичні стандарти, зокрема й натівські. За його словами, розрахунок на швидку евакуацію та «золоту годину» часто не працює — через дрони та ППО евакуація може тривати годинами або навіть добами. У таких умовах ключовою стає підготовка самих бійців: саме вони мають надавати собі першу допомогу і правильно користуватися турнікетами, адже помилки можуть коштувати не лише кінцівки, а й життя.
Окремою проблемою залишається організація лікування і мотивація медиків. Українська система, за словами хірурга, перевантажена, а цивільні лікарі часто опиняються перед вибором між допомогою пораненим і власним виживанням у професії. Найскладнішими стають не «типові» травми, а важкі пацієнти з інфекціями та ускладненнями після тривалої евакуації.
«Лікування ветерана має враховувати не лише травму, а й досвід війни. Коли лікар і пацієнт говорять однією мовою бойового досвіду, рівень довіри і результативність лікування зростають», — говорить Тарас Кобза.
Відповіддю на ці виклики Тарас Кобза бачить створення окремої системи — клініки, де ветерани лікуватимуть ветеранів. Такий підхід, на його думку, дозволяє не лише ефективніше лікувати фізичні травми, а й працювати з психологічними наслідками війни через спільний досвід і довіру. Проєкт передбачає також міжнародний обмін знаннями: Україна може запропонувати партнерам унікальний практичний досвід сучасної війни. В умовах, коли світ лише входить у нову реальність воєнної медицини, цей досвід стає не просто актуальним, а стратегічно важливим.
Усю розмову можна послухати у доданому файлі
Ірина Ящишин