Виживання міста без води
Повномасштабна війна в Україні поставила енергетичну інфраструктуру перед безпрецедентними викликами. Одним із найбільш показових прикладів стійкості є робота Миколаївської теплоелектроцентралі, яка змушена функціонувати під постійними обстрілами, забезпечуючи місто теплом і базовими послугами.
Вікторія Переверзєва, заступниця директора Миколаївської ТЕЦ з господарських питань і міжнародної співпраці, розповідає: «Щоб не зруйнувати повністю систему, ми ухвалили рішення запустити в мережу морську воду. Ми розуміли, що це вплине на корозійність мереж, але залишити їх без води було неможливо».
Це рішення допомогло зберегти функціонування тепломереж, поки інші регіони, зокрема Одеса, доставляли питну воду для населення.
Постійні обстріли та руйнування інфраструктури
У 2022 році Миколаїв щодня зазнавав обстрілів, а російські війська знаходилися за кілька кілометрів від міста. «Комунальні підприємства працювали, як друга лінія оборони: ми тримали місто, підтримували базові потреби людей», — пояснює Вікторія Переверзєва.
Тепломережі зазнавали значних руйнувань, труби старіли і часто не витримували навантаження, а ремонтні роботи були ускладнені тим, що тепломережі розташовані під іншими комунікаціями, і до них потрібно було розкопувати кілька рівнів інфраструктури.
Зірваний опалювальний сезон
Особливо складним став опалювальний сезон 2023–2024 років. Через масштабні пошкодження мереж місто понад місяць не могло запустити теплопостачання. «У цей час працівники працювали цілодобово, у мороз і під загрозою нових обстрілів», — додає Вікторія Переверзєва.
Війна повністю змінила підхід до управління енергетикою: якщо раніше діяли довгострокові стратегії, то тепер головний принцип — оперативність та швидке реагування на ситуацію.
Люди як головний ресурс
Ключовим фактором успіху стала відданість і професіоналізм персоналу. «Після серйозної атаки наші працівники змогли відновити роботу ТЕЦ за 19 годин при температурі -10°C. Вони буквально вручну відновлювали з’єднання, щоб запустити систему», — розповідає Вікторія Переверзєва.
Разом із тим підприємство стикається з кадровими проблемами: частина працівників залишає роботу через небезпеку, а інші виїжджають у більш безпечні регіони, створюючи дефіцит кваліфікованих спеціалістів.
Захист працівників і міжнародний досвід
Після перших обстрілів ТЕЦ переглянула підходи до безпеки. Було встановлено мобільні укриття — «капсули життя», які дозволяють працівникам оперативно ховатися під час атак. «Міжнародні партнери приїжджають, щоб побачити, як ми захищаємо людей та відновлюємо роботу після атак», — зазначає Вікторія Переверзєва.
Цей досвід зацікавив шведських і данських партнерів, які приїжджають в Україну не лише для допомоги, а й для навчання унікальних методів роботи в умовах війни.
Модернізація мереж у процесі війни
Попри складні умови, підприємство продовжує модернізацію інфраструктури. За останні роки вдалося замінити близько 40% тепломереж, які раніше лише латали. «Раніше мережі латають, а тепер ми робимо повну заміну зношених ділянок», — пояснює Вікторія Переверзєва.
Це дозволяє підвищити надійність системи і зменшити аварійність.
Майбутнє енергетики та стратегія держави
Війна показала вразливість великих централізованих систем і потребу у розвитку альтернативних джерел енергії, таких як модульні котельні, біомаса чи сміттєспалювальні потужності. «Ключове питання — не лише технології, а й стратегія на рівні держави та міст. Всі рішення мають бути інтегровані та враховувати умови кожного міста», — наголошує Вікторія Переверзєва.
Український досвід вже цікавий міжнародним партнерам, які приїжджають, щоб побачити, як енергетика працює у постійних загрозах, і зрозуміти, які рішення можна застосувати у разі подібних викликів. Головний висновок, який можна зробити з цього досвіду, полягає в тому, що стійкість енергосистеми визначається не кількістю стратегій, а здатністю швидко діяти та адаптуватися.
27:38 ENERGETYCZNA_TRASFORMACIJA_PEREWERZEWA_2026_03_22.mp3 Вікторія Переверзєва: У нас немає довгих стратегій — є рішення тут і зараз
Володимир Гарматюк