Ескалація бойових дій на Близькому Сході безпосередньо впливає на динаміку переговорного процесу між Україною та Росією. Зокрема, зміщення уваги Сполучених Штатів на інший театр воєнних дій знижує інтенсивність дипломатичного тиску на сторони конфлікту. Як пояснює політтехнолог Руслан Рохов, головним фактором затягування переговорів є перерозподіл зовнішньополітичної уваги США:
«Перш за все, варто вважати, що переговори затягуються через бойові дії на Близькому Сході, оскільки Сполучені Штати втягнулися в тривалий конфлікт в Ірані, і їхній фокус уваги змістився. Без системного впливу на двосторонню позицію України і Росії з боку Сполучених Штатів очікувати на швидкі результати не доводиться».
За його словами, відсутність активного і системного посередництва США створює сприятливі умови для Кремля, який не відчуває нагальної потреби у пришвидшенні переговорного процесу.
«Для Кремля в поточній ситуації немає жодного приводу поспішати з вибором, оскільки ситуативне зростання ціни на нафту призвело до додаткових надходжень, і та складна ситуація, яка була в економіці Російської Федерації, перестала так сильно критично тиснути на Кремль, щоб спонукати до пошуку виходу з ситуації», — зазначає Руслан Рохов і наголошує, до моменту зниження напруженості на Близькому Сході розраховувати на прорив у переговорах між Києвом і Москвою не варто.
Як пояснює Руслан Рохов, для Ірану подібний формат протистояння є звичним, тоді як для США він створює як економічні, так і політичні ризики:
«Іран може дозволити собі жити в такому режимі, адже звик до постійної боротьби, тоді як для суспільств із високим рівнем життя тривала війна є значно складнішою. Для США це матиме економічну ціну і політичні наслідки, зокрема впливатиме на виборчий процес – настільки, що республіканці можуть зазнати поразки. Для Дональда Трампа ця ситуація виглядає як стратегічна пастка, де фактично немає виграшних рішень», – акцентує експерт.
На думку Руслана Рохова, тяжко спрогнозувати, коли завершиться конфлікт на Близькому Сході:
«Дональду Трампу треба завершити цей конфлікт швидко, але швидко — це означає без досягнення поставлених цілей. Або грати в довгу, щоб досягнути бажаного, але це ставить на карту можливість отримати більшість в Сенаті. Тому прогнозувати подальший розвиток подій складно, але можна впевнено стверджувати, що переговори між Україною та Російською Федерацією пожвавляться лише після врегулювання ситуації на Близькому Сході». Також експерт вважає, що ситуація непроста. З одного боку, вона шкодить Україні, оскільки сприяє збільшенню ресурсів російського бюджету та затягує процес домовленостей через фактичну паузу в переговорах. З іншого боку, у довгостроковій перспективі такі обставини можуть призвести до зміни політики Білого дому щодо України — від нейтральної ролі США як посередника до чіткішої позиції союзника в межах безпекових домовленостей.
Сьогодні війна змінюється швидше, ніж будь-коли. Те, що ще нещодавно здавалося елементом наукової фантастики — автономні дрони, алгоритми, здатні обирати цілі, та системи, які аналізують мільйони даних за секунди, уже стало частиною реальних бойових дій. Штучний інтелект поступово перетворюється з допоміжного інструмента на один із ключових факторів, що визначає перевагу на полі бою.
У сучасних конфліктах AI застосовується для розвідки, координації військ, планування операцій і підтримки прийняття рішень. Алгоритми здатні обробляти величезні обсяги супутникових і дронових даних, значно пришвидшуючи так званий «ланцюг ураження» — від виявлення цілі до її нейтралізації. У війні проти України безпілотники та напівавтономні системи вже стали критично важливими: вони виконують розвідку, коригування та ударні функції, часто з мінімальним втручанням людини.
Водночас із технологічним проривом зростає і коло питань. Чи може машина повністю замінити людину на полі бою? Більшість сучасних військових доктрин наполягають, що остаточне рішення про застосування сили має залишатися за людиною. Навіть найсучасніші системи сьогодні – це радше інструменти підсилення, а не заміни солдата, адже вони не здатні відтворити людську інтуїцію, досвід і відповідальність.
Про роль штучного інтелекту у військовій сфері в ефірі програми «Кафе Армія» на Польському радіо 24 розповів полковник Пьотр Турек, керівник Центру впровадження штучного інтелекту Командування компонента кіберзахисту. Він наголосив, що провідні держави вже активно розвивають ці технології:
«Не лише Росія, але й інші великі гравці світу — Китай, Сполучені Штати — вже на початковому етапі, коли штучний інтелект почав стрімко розвиватися, помітили, що ця технологія має неймовірний потенціал… Тому загроза, пов’язана з використанням штучного інтелекту у процесах підтримки, у системах управління, в автономних транспортних засобах — є настільки значною, що ми, як польські Збройні сили, також усвідомлюємо ці ризики».
Він підкреслив, що завдання військових структур — не лише адаптуватися до нової технологічної реальності, а й інтегрувати її у систему оборони. Водночас полковник Пьотр Турек наголошує, що штучний інтелект не замінює людину, а посилює її можливості:
«Штучний інтелект точно не замінить солдата на полі бою, але солдат, підтриманий штучним інтелектом, безумовно замінить солдата, який не має такої підтримки».
На його думку, основним принципом залишається збереження людського контролю над ухваленням рішень у бойових умовах:
«Це рішення має завжди залишатися за людиною… якщо в майбутньому ми дійдемо до того, що машина буде ухвалювати рішення без участі людини, це може порушити природний порядок речей. Тому людина має залишатися в контурі управління, навіть якщо системи штучного інтелекту суттєво підсилюють її можливості».
Таким чином, штучний інтелект уже став невідільною частиною сучасної війни, значно підвищуючи ефективність армій у розвідці, аналізі даних і плануванні операцій. Водночас його розвиток актуалізує головний виклик — збереження балансу між технологічною перевагою та людською відповідальністю. Військові експерти сходяться на думці, що майбутнє поля бою буде алгоритмічним, але рішення про застосування сили має залишатися за людиною.
Вікторія Машталер/Тарас Андрухович