Чи будуть Сполучені Штати готові реально захищати Європу у разі загрози? Таке запитання поставили прем’єр-міністру Дональду Туску у нещодавній розмові з Financial Times. Голова польського уряду також попередив, що загроза з боку Росії може з’явитися швидше, ніж багато хто сьогодні припускає.
Прем’єр Туск у розмові з британським виданням підкреслив, що не ставить під сумнів статтю 5 НАТО. Водночас він звернув увагу, що декларації — це одне, а реальна готовність до підтримки — зовсім інше. Як він зазначив, для держав східного флангу найважливіше те, чи Альянс зможе швидко й рішуче відреагувати. Прем’єр нагадав про торічну ситуацію, коли 20 російських дронів порушили польський повітряний простір. Польща заявляла, що це була спланована провокація.
На думку Туска, лише жорстка й однозначна реакція може стримати Росію. Тому, як він наголосив, Європа повинна бути готовою до конкретних дій, а не покладатися лише на положення договорів. Голова польського уряду також закликав до зміцнення Європейського Союзу у сфері оборони — необхідності інвестицій у обороноздатність, кращої координації та ефективної логістики. Йдеться, зокрема, про швидке переміщення військ між країнами та розвиток спільних військових спроможностей.
За даними Financial Times, це одна з найсильніших заяв європейського лідера останнім часом. Вона пролунала в момент, коли в Європі зростає невизначеність щодо політики президента Дональда Трампа та майбутнього НАТО.
Згодом прем’єр-міністр Дональд Туск додатково пояснив свій коментар щодо дій американської адміністрації. Голова польського уряду під час саміту ЄС на Кіпрі визнав, що в розмові з Financial Times хотів застерегти всіх, хто недооцінює заяви президента США Дональда Трампа.
«Ми, як Польща, не маємо жодних підстав скаржитися на співпрацю з американцями, особливо у питаннях оборони. Водночас не викликає сумнівів, що це — заяви американської сторони, які повторюються вже багато місяців: Європа повинна захищатися і має розраховувати передусім на власні сили. Скептицизм вашингтонської адміністрації щодо НАТО як такого і щодо Європейського Союзу як такого — це теж не є жодною новиною. Я хочу струсонути всіма тими, хто хоче жити в ілюзіях», — зазначив Туск.
Експерт з безпеки доктор Лукаш Напюрковський, коментуючи у гостях у Яреми Ямрожека в етері Польського радіо 24 слова Дональда Туска, висловив думку, що прем’єр має інформацію, яка може обґрунтовувати так сформульоване попередження про можливий російський напад:
«Нагадую всім, що ми все ж таки межуємо з Російською Федерацією. Маємо Калінінградський (Кеніґсберзький) анклав. І у нашого сусіда, в України, триває регулярний збройний конфлікт. І також слід сказати, що ці зазіхання, цей російський імперіалізм не зменшується. Думаю, що тут пан прем’єр має на увазі, що в поточній геополітичній ситуації, а саме поведінку американських політиків, особливо я маю на увазі президента Дональда Трампа, необхідні реформи у нашому європейському просторі. Гадаю, метою прем’єра є саме підняття тривожного сигналу, і перш за все цей сигнал адресований членам Європейського Союзу, таким як, наприклад, Німеччина».
У тому ж інтерв’ю для Financial Times Дональд Туск також порушив питання безпекових інцидентів у повітряному просторі Польщі та реакції НАТО і ЄС на дії Росії, що розглядаються як перевірка готовності західних союзників до потенційних загроз, йдеться, зокрема про 20 російських дронів, які торік порушили повітряний простір Польщі.
«Це тривожно, і в останні роки у нас було вже більше таких інцидентів… Ми можемо говорити не лише про ці дрони, але й про ракети, які фіксували наші радари, але не були збиті, зокрема ту, що впала поблизу Бидгоща. Це виглядає як системна перевірка готовності ЄС і НАТО, яка не припиняється», — наголосив Дональд Туск.
Фактично, польський прем’єр описує нову реальність: межа між «інцидентом» і «провокацією» стає дедалі тоншою. Повітряний простір — один із найчутливіших індикаторів безпеки — перетворюється на поле для демонстрації можливостей і слабких місць. Водночас експерт із безпеки Лукаш Напюрковський закликає не впадати в крайнощі оцінок. На його думку, союзницькі гарантії залишаються реальними, однак вони не скасовують головного принципу — самодостатності оборони.
«США, ймовірно, без вагань надали б допомогу, тим більше що американські війська вже присутні в Польщі. Але не варто переоцінювати союзників, безпека починається з власних спроможностей», — підкреслив Лукаш Напюрковський.
Водночас проблема, як виявляється, полягає не лише у самих інцидентах, а й у відсутності узгодженої відповіді на них. На це звертає увагу координаторка програми партнерства Україна–ЄС Центру трансатлантичного діалогу Маріанна Фахурдінова.
«Якоїсь всеохопної, універсальної стратегії стримування Росії ми досі не бачимо. Реакції на гібридні атаки, зокрема порушення повітряного простору дронами — залишаються радше ad hoc, і Європа все ще шукає модель ефективної безпекової співпраці», — зазначає вона.
За її словами, навіть у питаннях, де загроза виглядає очевидною, як-от діяльність так званого «тіньового флоту» Росії — країни ЄС діють розрізнено.
«Рішення ухвалюються на рівні окремих держав, адже ніхто не готовий передавати контроль у сфері безпеки наднаціональним інституціям. У результаті маємо фрагментовану реакцію: десь ці судна зупиняють, десь — ні. Так само хаотично виглядала і реакція на заліт російських дронів у повітряний простір ЄС — без єдиного, жорсткого голосу. Тож, на жаль, доводиться констатувати, що наразі Європа все ще не має цілісної, продуманої та всеохопної стратегії стримування», — підкреслює Маріанна Фахурдінова.
Європа дедалі активніше говорить про стратегічну автономію у сфері безпеки, однак реальність виявляється значно складнішою за політичні декларації. Питання не лише в тому, чи готові європейські держави брати на себе більше відповідальності, а й у тому, чи здатні вони технічно та фінансово замінити ключову роль Сполучених Штатів. Саме на цю дилему звертає увагу Маріанна Фахурдінова. За її словами, розмови про повну оборонну самодостатність Європи наразі залишаються радше стратегічною перспективою, ніж реалістичним сценарієм найближчих років.
«Якщо говорити про повну відмову від американського озброєння, то за окремими оцінками такий перехід може коштувати Європі близько одного трильйона доларів. Так, ЄС уже робить кроки до більшої самостійності — ухвалює оборонні програми, інвестує кошти, зокрема виділив 150 мільярдів євро на переозброєння, але темпи цих змін залишаються недостатніми», — пояснює Маріанна Фахурдінова.
Експертка підкреслює, що проблема полягає не лише у фінансах, а й у технологічній залежності. Частину критично важливих систем Європа просто не зможе швидко замінити.
«Йдеться про конкретні речі — системи протиповітряної оборони на кшталт Patriot, далекобійні ракетні комплекси, логістику, розвідку. Це ті елементи, які сьогодні забезпечують не лише підтримку України, а й загальний рівень безпеки в Європі. Не варто забувати і про ядерну парасольку США», — наголошує вона.
У цьому контексті, за словами Маріанни Фахурдінової, розмови про швидку заміну американської присутності виглядають нереалістично.
«Про повну заміну Сполучених Штатів у найближчій перспективі не йдеться. Європейці намагаються нарощувати власні спроможності, але це тривалий і складний процес, який значною мірою залежить від політичної волі, а вона сьогодні різна в різних країнах», — підсумовує Маріанна Фахурдінова.
Програму «На прицілі» можна послухати у прикріпленому аудіофалі або на сторінці з подкастами.
ТА/PR24/Вікторія Машталер