Перший етап великого обміну полоненими між Україною та Росією вже відбувся — додому повернулися 205 українських оборонців. Обмін проходить у межах домовленостей, досягнутих за посередництва США та Об’єднаних Арабських Еміратів. Серед звільнених — оборонці Маріуполя, а також військові, які перебували у полоні ще з весни 2022 року. Наймолодшому зі звільнених — 21 рік, найстаршому — 62.
Воєнний історик та експерт Михайло Жирохов в ефірі Польського радіо для України пояснив, що процес обміну є надзвичайно складним через проблеми з верифікацією полонених та небажання Росії надавати повні списки утримуваних українців. За його словами, українські військовополонені розкидані по різних регіонах РФ — від Сибіру до прифронтових територій, що суттєво ускладнює організацію обмінів.
«Якщо політична воля була би Кремля, то обмін "всіх на всіх" був би можливий. Але Росія зберігає полонених як важіль впливу на українське суспільство і військово-політичне керівництво», — наголосив експерт. Він також зазначив, що Росія часто свідомо не включає до списків обміну бійців полку «Азов» з політичних причин.
Експерт підкреслив, що нинішній обмін не варто напряму пов’язувати з мирними переговорами. За його словами, процес повернення полонених триває фактично безперервно від початку повномасштабної війни, а посередницьку роль у ньому регулярно відіграють Об’єднані Арабські Емірати. Водночас Росія та Білорусь використовують гуманітарні кроки також для просування власних політичних та економічних інтересів у відносинах із Заходом.
Усю розмову можна послухати у доданому файлі
Євгеній Дячков