У Парижі було оголошено про створення Антибалістичної ракетної коаліції за участю України та дев’яти європейських країн НАТО — Данії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Норвегії, Іспанії, Швеції та Великої Британії.
Метою цієї ініціативи є розвиток спільних можливостей для захисту від балістичних ракет. Йдеться про створення нових оборонних рішень на основі досвіду, який Україна отримала під час відбиття російських ракетних атак.
Країни-учасниці заявили, що коаліція має поєднати можливості оборонної промисловості, наукові розробки та практичний досвід сучасної війни.
Польщі серед учасників цього формату наразі немає. Водночас Варшава не виключає можливості приєднання у майбутньому.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск пояснив відсутність країни тим, що йдеться передусім про промисловий формат.
«Ми ділимося обов’язками. Таких коаліцій багато. У випадку цієї антибалістичної коаліції йдеться про коаліцію промислового характеру. До неї долучалися компанії з тих держав, які готові внести свій потенціал», — сказав Дональд Туск.
За його словами, польські підприємства аналізують свої можливості, а формат залишається відкритим.
Експерт з питань безпеки та військових справ Кшиштоф Кубяк пояснює, що головна ідея цієї ініціативи — використати досвід, отриманий Україною під час реальних бойових дій.
За його словами, цей досвід є унікальним, адже його неможливо отримати під час звичайних військових навчань.
«Це досвід, здобутий у реальних бойових умовах. Його не може замінити жоден полігон. Це також дуже дорогий досвід, тому що він оплачений людською кров’ю. Завдання полягає в тому, щоб те, що вдалося встановити під час війни, перетворити на конкретні технічні рішення», — зазначає експерт.
Йдеться про те, щоб швидше переводити інформацію з поля бою у нові технології, системи озброєння та виробничі рішення.
Водночас Кшиштоф Кубяк звертає увагу, що використання цього досвіду залежить не лише від військових потреб, а й від промислових можливостей окремих країн.
За його словами, у багатьох державах існують виробники, які успішно працюють з уже наявними системами і не завжди зацікавлені у швидкому переході до нових рішень.
Що стосується самого захисту від балістичних ракет, експерт зазначає, що поняття «антибалістична коаліція» є досить широким.
У Європі вже існують системи, які дозволяють перехоплювати окремі види ракет. Однак поки немає єдиного комплексу, який міг би забезпечити захист великих територій держав.
Прикладом багаторівневої системи протиракетної оборони часто називають Ізраїль, де одночасно використовуються кілька різних комплексів — «Залізний купол», «Праща Давида» та Arrow.
У США подібні можливості має система THAAD, але вона створювалася насамперед для захисту конкретних військових об’єктів.
За словами експерта, головним викликом для Європи є створення системи, яка могла б забезпечувати масштабний захист території.
Відсутність Польщі серед учасників коаліції стала темою обговорень у польських медіа.
Видання «Rzeczpospolita» з посиланням на Onet повідомляло, що участь Польщі нібито розглядалася під час переговорів, однак остаточне рішення не ухвалили.
Однією з причин називали відсутність конкретної пропозиції з боку польської оборонної промисловості. За інформацією польських журналістів, наразі підприємства Польщі не виробляють компонентів, які могли б бути використані у системі, яку планують створити учасники коаліції.
Також у медіа з’являлася інформація, що українська сторона нібито не була зацікавлена в участі Польщі у цьому форматі.
Кшиштоф Кубяк зазначає, що не має достатньо інформації, щоб підтвердити одну з цих версій.
«На це питання потрібно було б отримати відповідь від безпосередніх учасників переговорів або української сторони. Я не можу сказати, чи справді були якісь обмеження з боку України», — говорить експерт.
Водночас він звертає увагу на ширший політичний контекст польсько-українських відносин.
За його словами, частина проблем пов’язана з внутрішньою політикою Польщі.
Під час останніх виборчих кампаній політичні сили країни намагалися враховувати настрої виборців щодо підтримки України та участі Польщі у різних міжнародних форматах.
На думку експерта, це вплинуло і на зовнішню політику.
«Польща ухвалила низку рішень, унаслідок яких фактично сама виключила себе з частини форматів, пов’язаних з Україною», — зазначає Кшиштоф Кубяк.
Окремим фактором залишаються історичні суперечки між Польщею та Україною.
За словами експерта, ці питання вийшли на перший план у момент, коли обидві країни мають спільні безпекові виклики.
«Не варто приховувати, що польсько-українські відносини стали складнішими через невирішені історичні питання. У результаті стратегічні питання безпеки були пов’язані з питаннями історичної пам’яті та взаємними претензіями», — говорить він.
Попри відсутність Польщі серед країн-засновників антибалістичної коаліції, Варшава не повністю виключена з цього процесу.
Вже оголошено, що саме в Польщі мають відбутися перші навчання в межах нового формату.
Питання участі Польщі залишається відкритим. Подальший розвиток коаліції залежатиме від того, наскільки швидко країни зможуть перетворити досвід сучасної війни на нові технології та практичні рішення для європейської оборони.
Володимир Гарматюк