Балістична загроза зростає. Чи встигнуть Україна та НАТО посилити захист?

Росія продовжує нарощувати виробництво балістичних і крилатих ракет, тоді як Україна та її партнери шукають можливості зміцнити протиповітряну й протиракетну оборону. Дефіцит ракет-перехоплювачів, нові спільні проєкти з європейськими країнами та готовність східного флангу НАТО до сучасних загроз стають ключовими питаннями безпеки. Чи здатні Україна та союзники закрити небо від масованих атак, і які рішення можуть змінити ситуацію найближчими роками? Про це Олексій Бурлаков поговорив із військовим експертом Дмитром Снєгірьовим.

Фото ілюстративне. Кадр із відео про ЗРК MIM-104 Patriot на озброєнні України, оприлюдненого Повітряним командуванням «Захід» та Генеральним штабом ЗСУ.

General Staff of the Armed Forces of Ukraine/ https://www.facebook.com/reel/955369433741249

Росія значно збільшила виробництво балістичних, крилатих і гіперзвукових ракет, тоді як темпи випуску ракет-перехоплювачів у світі не встигають за зростанням загрози. Це створює проблему не лише для України, а й для союзників по НАТО, адже виробничих потужностей для забезпечення сучасних систем ППО наразі недостатньо. Через це дедалі більшого значення набувають удари по російських підприємствах військово-промислового комплексу та пускових установках, які використовуються для ракетних атак.

Водночас Україна разом із європейськими партнерами працює над створенням власної системи протиракетної оборони. До проєкту долучилися тринадцять країн, які мають забезпечити окремі компоненти майбутнього комплексу. Однак навіть за оптимістичних прогнозів серійне виробництво нових ракет-перехоплювачів потребуватиме часу. На цьому тлі питання захисту повітряного простору України тісно пов'язане з безпекою східного флангу НАТО, який також змушений переглядати власні можливості реагування на сучасні ракетні загрози.

Більше можна послухати в аудіозаписі розмови або на сторінці з подкастами.

Олексій Бурлаков