Соціологічні дослідження в Росії останніх місяців демонструють прагнення більшості росіян до завершення бойових дій проти України. Більшість згодна на заморожування війни за умови збереження контролю над вже окупованими українськими землями. Водночас політика Кремля визначається виключно позицією Владіміра Путіна й ігнорує запит росіян на мир. Внутрішня опозиція в Росії залишається слабкою, а ліберальний табір позбавлений реального впливу на ситуацію. Головну загрозу для Кремля становлять внутрішні радикальні сили. Керівник аналітичного центру «Ділова столиця» Вадим Денисенко повідомив:
«В принципі тут є прямі питання, на які росіяни прямо відповідають. Приблизно 75%, може, навіть трошки більше, людей хочуть закінчення війни і для них перемога — це збереження окупованих територій і Україна ніколи не вступає в НАТО. Це в принципі той план максимум, який їм абсолютно достатній, щоб сказати, що Росія перемогла. Це абсолютна більшість населення Росії. Але проти неї виступає одна людина під прізвищем Володимир Путін. Тобто він категорично проти закінчення війни. І поки силовий апарат працює, поки немає оформленої якоїсь опозиційної ідеї, доти ця система, на жаль, може триматися. Я не дуже вірю в якісь революції знизу. Тому якщо ми говоримо безпосередньо про Володимира Путіна, то це тільки дуже жорсткий зовнішній тиск, від якого він не може відмовитися. Або ж, в принципі, якісь там двірцеві перевороти, про які зараз навряд чи варто говорити. Я в них особливо не вірю найближчим часом. В Росії є дві опозиції. Тобто ми всі звикли до того, що опозиція є ліберальна. Але в Росії є дві опозиції. Одна — ліберальна і вона неймовірно слаба. І вона достатньо перелякана. Тобто вона не готова до будь-якої вуличної боротьби і будь-яких моментів, які передбачають силові зіткнення із правоохоронцями Російської Федерації. Є друга опозиція, про яку особливо не говорять. Але це ура-патріотична опозиція. Це люди, які більше росіяни, ніж Володимир Путін. Я теж оцінюю приблизно в 20%. Їх кількість, я маю на увазі. Вони достатньо пасіонарні, вони достатньо активні. І велика частина з них є на сьогоднішній момент майже відкритими антипутінцями. І це є найбільш страхітливе для Кремля, а не ліберальна опозиція. Ліберальна опозиція особливо нічого найближчим часом зробити не зможе. А оці точно мають можливості в разі послаблення режиму достатньо серйозно зіграти голову в вуличну політику».
Тим часом американська дипломатія знову шукає шляхи відновлення переговорного процесу між Москвою та Києвом. Спеціальні представники США Стів Віткофф та Джаред Кушнер невдовзі мають прибути в Київ, а тоді з'їздити у Москву. Офіційний Київ і далі готовий до конструктивного діалогу, але тільки на основі прозоро визначених національних інтересів. Україна наполягає на неможливості поступок щодо її територіальної цілісності. Вашингтон може запропонувати тимчасові заходи з деескалації, таких як тимчасове перемир'я, як вважає політолог Ігор Рейтерович. Він каже:
«Трамп очевидно, як мінімум, спробує трошки ці перемовини реанімувати. Але можливо по принципу — нема чого втрачати і давайте спробуємо ще раз поговорити. Як мінімум, якщо вони приїдуть в Україну, Україна може їм як би фінально озвучити свої якісь червоні лінії. І нарешті вже сформувати у Трампа десь у голові розуміння того, що є певні речі, з якими немає взагалі сенсу говорити з Україною. От є якісь стартові певні можливості з цього боку. Хай тепер він визначить ці стартові можливості з боку Росії, і тоді вже вирішує, можна якось відновлювати перемовини чи ні. Україна завжди готова, це дуже важливий момент, і це наша перевага. Тому все знову буде впиратися в Російську Федерацію, бо всі розуміють, що оці вимоги там, вийдіть з території, віддайте нам території і так далі, вони неадекватні. Якщо раніше американці на повному серйозі могли запропонувати українській делегації, була така інформація, що навіщо вам ті там пару сотень квадратних кілометрів віддайте і заживемо як люди, то зараз американці навіть такі питання не піднімають, тому що вони трошки краще розібралися в ситуації. Тут ключова проблема в тому, що Трамп людина така достатньо мінлива, але я думаю, що як мінімум якісь відверто антиукраїнські там кроки, не сильно позитивні для нас, як мінімум до виборів своїх проміжних, він робити не буде. Можливо спробує реалізувати оцю історію, розвернув цю так звану угоду, але не виключно, що може запропонувати для старту після візиту Віткоффа і Кушнера домовитися про якесь там повітряне перемир'я, от якраз до листопада місяця. І, до речі, Путін може тут піти йому навіть на зустріч. Путіну самому треба проводити вибори, це раз. По-друге, для нього теж перепочинок, ну йому перепочинок не завадить, і там можливість накопичити ракети. І третій найважливіший момент. От в такій ситуації Путін може дивитися на всю цю історію, як на те, що він зробив послугу Трампу. І от ключове питання, що він за цю послугу буде вимагати. А для Трампа якесь перемир'я було би зараз дуже вигідне. Хоча б часткове. Тому що він би це подав як перший крок до деескалації, і явно би це активно використовував для піару і для якихось внутрішніх історій, які є в Сполучених Штатах сьогодні».
Європейські держави посіли різні позиції з проблеми завершення загарбницької геноцидної війни РФ проти України. Колишній очільник Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер відверто заявив, що доки Україна продовжує оборону, рівень безпосередньої загрози для Європи залишається обмежений. Натомість припинення бойових дій дозволить Росії перегрупувати сили та зміцнити свою армію для нападу на Європу. В такому разі ризики для країн НАТО суттєво зростуть. Тим часом Російська Федерація здійснює постійний тиск на європейську інфраструктуру та східні кордони Північно-атлантичного Альянсу. Кремль намагається змусити європейські країни скоротити підтримку України. Відсутність рішучої відповіді Заходу на гібридні атаки збільшує ризик прямого військового зіткнення, про що застеріг політичний експерт Валерій Клочок. Експерт зауважив:
«Проблема європейців у тому, що вони обрали стратегію, за якою, як говорив Ішингер, директор Міністерства безпеки і конференції, Європі не вигідне швидке завершення війни в Україні без її інтересів. Тобто, чим довше воюють, тим інтерес європейський більш захищений. Але є одна проблема. Європу розглядає Росія в тому числі як і свого стратегічного ворога. Не лише Європа Росію розглядає як ворога. І для Росії на даному етапі, для досягнення їхніх так званих цілей СВО в Україні, Європа дуже заважає. Їм треба примусити Європу діяти по-іншому. В інший спосіб, аніж як вони діють нині. Нині вони допомагають Україні закуповувати хоча б частково, але зброю. Сполучені стратеги Америки щось своє розробляють. І в такий спосіб стримують потенціал Росії в Україні. Тому що Росія не може досягти своїх так званих цілей СВО. Якщо раніше дійсно це були диверсії на логістичних центрах, потім різні провокації з безпілотниками і так далі, збір розвідданих. Це все було. Посилки, які вибухали всюди там по Європі. Це все ми проходили. Тепер після того, як Європа це все з'їла і не відреагувала. Та і врешті-решт удар по Польщі. Минулої осені, вибачте, це перейшло всі межі. Ракета впала в Польщі, також ми нічого не бачимо. Впала, то впала, так воно і буде. Ноти протесту, все. На цьому абсолютно все. То кожен такий крок з боку Росії оцінюється як безпорадність Європи. Відповідно наступний буде більш жорсткий. І однозначно буде момент, коли прилетять ракети по території НАТО. Я особисто в цьому не сумніваюся. Оскільки, що я розумію, у вересні 25-го року "Шахеди" летіли по Польщі. Вони летіли фізично туди, вони летіли туди цілеспрямовано. І якщо хтось не вірить в це, то це його клопіт. Тому Путін і його режим, я скажу так, він буде тиснути зараз на Європу. Для того, щоб вони зменшували допомогу Україні. Вони примушували нас до підписання не дуже вигідної угоди, так скажемо м'яко кажучи. Ну, їм такий спосіб домагатися, вони хочуть своїх цілей».
Розбіжність інтересів ключових учасників світових процесів робить швидке досягнення стійкого миру в Європі малоймовірним, переконані українські експерти. Російське керівництво і далі розробляє агресивні плани, розглядаючи війну як спосіб виснаження України та Заходу. США прагнуть зменшити власні ризики та знайти формат для призупинення активних бойових дій. Європейські країни змушені балансувати між безпековими ризиками та потребою стримування російської загрози. А позиція України, як кажуть українські експерти, залишається непохитною — завершення війни можливе лише за умов забезпечення надійних гарантій безпеки та відновлення своєї територіальної цілісності.
09:04 Polityka.mp3 Хто хоче завершення російсько-української війни в РФ і на Заході?
Олександр Савицький