Міжнародний інститут свободи оприлюднив у Києві результати масштабного опитування. Його виконали фахівці New Image and Marketing Group. Вони вивчали світоглядні орієнтири громадян під час війни. Суспільство демонструє складний баланс прагнень. З одного боку, люди прагнуть особистої свободи. З іншого боку, вони чекають допомоги від держави.
Більшість громадян об’єднує захист права на власну думку. Водночас щодо економічного устрою люди поляризовані. Соціологи зафіксували унікальні світоглядні трансформації. 52% респондентів вважають себе вільною особистістю. Вони самі відповідають за власне життя. Для 31% опитаних головним є статус громадянина України.
Лише 13% громадян називають себе лібералами чи лібертаріанцями. При цьому 46,5% прихильні до активної ролі держави. Майже половина респондентів змінила свої погляди через війну, сказав президент Міжнародного інституту свободи Ярослав Романчук: «Симпатії українців розділилися приблизно порівну. 23–28 відсотків підтримують думку, що держава повинна бути основною. Близько 30 відсотків вважають, що суспільство функціонує без державного регулювання».
15:30 00862220.mp3 Які цінності обирають українці під час війни?
Ярослав Романчук зазначив, що в українців змінилися настрої щодо сприйняття особистості. Колишній колективізм радянської доби тепер дедалі більше віддають перевагу цінностям індивідуальності: «Половина респондентів визначила себе як незалежні особистості з власними цінностями. Половина людей більше асоціює себе з колективом».
На цьому тлі дедалі більше зростає така цінність, як вільна преса і свобода слова в Україні.
«75% людей підтримують право українців публічно критикувати владу без страху переслідувань. Свобода слова має бути гарантована навіть для хибних поглядів. Неприйнятною є цензура в інтернеті навіть під час війни», – сказав Ярослав Романчук.
Українська мова в Україні також демонструє щораз більшу популярність, але до викорінення російсько-українського білінгвізму ще далеко, додав президент Міжнародного інституту свободи: «65% вважають рідною мовою українську, 23,6% — це білінгви. Рідною російську мову вважають 11%. 76% підтримують обов'язкове використання державної мови в усіх публічних сферах».
Мовна політика у приватній сфері ще не стала одностайно схваленою всіма українцями, зазначив Ярослав Романчук: «Чи є державна мова обов'язковою там, де є державні гроші? Чи у приватній сфері мову визначає власник? Тут думки розділилися».
При цьому близько 40% вважають, що у приватних закладах мову визначають власники та клієнти. А інша група опитаних говорить, що використання державної мови має бути обов'язковим. Також 68% респондентів виступають проти диктату більшості. А це означає, що українці прагнуть захистити цінності меншості.
Українське суспільство шукає відповіді на питання безпеки та судочинства. Половина українців виступає за регульоване право на зброю. Вони прагнуть захищати власну домівку, свідчать результати опитування. Водночас громадяни майже одностайно підтримують право на самозахист при вторгненні в житло.
Більшість українців вважає чинну владу схильною до порушення Конституції. 53% підтримують ухвалення нового Основного Закону після війни. Найсильніше прагнення свободи проявилося в інформаційній сфері. 85% респондентів вимагають права вільно критикувати владу. Близько половини виступають проти цензури в мережі. Ярослав Романчук повідомив, що 57% опитаних проти покарань за думки без фізичної загрози.
А в питаннях зі свободи слова у засобах масової інформації більшість опитаних вважає, що медіа мають право висвітлювати будь-які події. 84% українців підтримують цю тезу. Більшість підтримує закриття ресурсів лише через співпрацю з ворогом». Натомість соціальні мережі українці оцінюють як приватну власність, 72% підтримують право власників встановлювати правила модерації без тиску державних органів.
Гострим виявилося й питання соціологів з комплектування Збройних Сил. 46% українців виступають за виключно професійну або добровольчу армію. Майже стільки ж підтримують змішану модель. Натомість радянська модель тотальної мобілізації отримала лише 3% підтримки. Понад 80% опитаних вимагають високих зарплат для військових-контрактників. 40% називають нинішній призов несправедливим.
«Болюче питання — це комплектування армії. Традиційна мобілізація з радянських часів не популярна серед наших громадян. Понад 80% підтримують ставку на залучення професійних військових через високі зарплати. 40% вважають, що нинішня система мобілізації є несправедливою», — сказав Ярослав Романчук.
Ставлення українців до економіки виявило глибокий розкол в суспільній свідомості. 44% респондентів бажають розширеної ролі держави в економіці. З них 29% прагнуть жорсткого державного регулювання. Водночас 44% людей у забезпеченні добробуту покладаються лише на себе. 43,5% вимагають від держави невтручання у їхні ризики.
В Україні відсутній консенсус щодо меж державного втручання в економічне життя, заявив директор Міжнародного інституту свободи Михайло Камчатний: «Підприємці створюють більше користі для суспільства, ніж державні службовці. Це консенсус, це розуміння того, що приватна власність повинна домінувати. Приватний власник управляє підприємством ефективніше за державного керівника. Це аксіома здорового глузду. Своє завжди ефективніше та якісніше».
На тлі таких настроїв у суспільстві, як сказав Михайло Камчатний, стають дедалі виразнішими проблеми державного апарату: «Олігархи в Україні з'явилися через купівлю привілеїв у державних чиновників. Українці розуміють цей факт. Олігархія виникла через державне управління та гешефт. В 90-ті роки Україна втратила майже 400 мільярдів доларів активів. Тепер ми перебуваємо на рівні 20% від показника Польщі».
Дослідження зафіксувало важливий етап у трансформації суспільної свідомості. Українці продемонстрували єдність у питанні захисту демократичних свобод та прав людини. Люди беруть на себе відповідальність за власне життя під час війни. Суспільство відкидає радянські практики в мобілізації та медіа. А розходження в поглядах на економіку свідчать про пошук нової моделі розвитку. Країна шукає баланс між ринком та соціальними гарантіями, і цей вибір визначить майбутнє України в Європейському Союзі.
Підготував Олександр Савицький