Удар по залізничному сполученню з Україною поблизу польського кордону, диверсії, кібератаки та інформаційні операції — це вже не окремі епізоди, а елементи тиску, який Москва чинить на західні суспільства. Доктор Міхал Пекарський, експерт із національної безпеки та гібридних операцій Вроцлавського університету, в ефірі Третього каналу Польського радіо назвав показовою атаку на потяг Київ–Варшава. Залізниця залишається одним із головних каналів сполучення України з Європою, нею користуються дипломати, представники бізнесу, міжнародних організацій та звичайні пасажири.
«Удар по потягу не був випадковістю. Це був чіткий сигнал і для Польщі, і для інших держав та їхніх громадян: такі потяги можуть бути цілями атак, а подібні удари можуть повторитися, і це, на жаль може призвести до загибелі цивільних», — зазначає Міхал Пекарський.
На думку експерта, Москва використовує не тільки військову силу, вона намагається знаходити слабкі місця в демократичних суспільств і використовувати їхні власні правила проти них. Це стосується дезінформації, диверсій та вербування людей для виконання різних завдань — від підпалів до інших актів саботажу.
Пекарський звертає увагу на парадокс, що демократична держава не може відповідати на такі дії методами авторитарного режиму. Кожен випадок потрібно розслідувати, збирати докази, висувати обвинувачення і діяти в межах закону. Росія, за його словами, може використовувати саме цю особливість західних держав, змушуючи їх витрачати значні ресурси навіть на відносно невеликі диверсії.
Експерт також застерігає від спрощеного пояснення російської політики через так звану «доктрину Герасимова». На його думку, це не окрема доктрина, розроблена одним російським генералом, а радше тривала традиція російського стратегічного мислення. Москва використовує військові, інформаційні, політичні та інші інструменти залежно від ситуації.
«Є цілком конкретна російська військова думка, яку Москва втілює, зокрема, у війні проти України. Наприклад, ми бачимо стратегічні кампанії проти інфраструктури. Водночас добре видно, що ці дії продовжують певну логіку операцій, які Росія проводила ще під час Холодної війни…Тоді вони активно підтримували рухи за ядерне роззброєння — особливо ті, що виступали за одностороннє роззброєння Заходу. Це було вигідно Радянському Союзу. Москва використовувала страх людей на Заході, мовляв одного дня може статися ядерна катастрофа і звичний для нас світ перестане існувати», — розповідає Міхал Пекарський.
У випадку Польщі, за словами Міхала Пекарського, Росія знайшла іншу лінію наративу — розпалювання неприязні та ненависті між поляками та українцями. «Російська влада чудово розуміє, що говорити на Заході про Росію як про "доброго партнера" — енергетичного, економічного чи важливий ринок збуту — значно складніше. Сьогодні на гасло про дешеву російську нафту і газ ми можемо відповісти Бучею», — каже експерт.
Після подій 13 вересня прем'єр Дональд Туск заявив, що Польща не може виключати поширення російської ескалації на польську територію. Заступник міністра оборони Польщі Цезари Томчик в ефірі Третього каналу Польського радіо розповів, що розвіддані дають змогу готуватися до різних загроз, але їхні деталі не можуть бути оприлюднені.
«Щодо сценаріїв, які надходять до нас від розвідки, то, зрозуміло, ми не можемо публічно говорити про їхні деталі. Ця інформація потрібна польським службам, щоб вони могли відповідно реагувати на можливі загрози. Водночас хотів би дещо всіх заспокоїти. Наразі немає жодного сценарію, щодо якого ми могли б сказати напевно: це точно станеться і станеться саме у визначену дату. Багато залежить від нас самих — від того, чи зміцнюємо ми польську оборонну промисловість і польську армію та чи європейські країни діють як єдине ціле. Усі ці "перевірки", які ми щодня спостерігаємо, — порушення повітряного простору Польщі, Румунії, Болгарії та Литви, — а також те, як реагують окремі країни, якою є їхня внутрішня політика, чи зберігають суспільства єдність, чи ні, — усе це має значення», — наголосив Цезари Томчик.
Водночас, за його словами, реакція Польщі також впливає на подальший розвиток подій, тому влада публічно говорить про можливі загрози, протидіє їм і робить усе можливе, щоб не допустити їхньої реалізації. Для Польщі це означає необхідність готуватися не тільки на рівні армії. Варшава розбудовує систему цивільного захисту та інформування населення, зокрема використовуючи попередження Alert RCB для мешканців східних регіонів під час атак на захід України.
«Кожен із нас має заздалегідь знати, що робити, якщо виникне загроза, і відповідати собі на запитання: що я робитиму, якщо пролунають сирени? Ми маємо цікавитися питаннями безпеки та дослухатися до думок експертів», — сказав заступник міністра оборони Польщі Цезари Томчик.
Аудіоверсія матеріалу — у прикріпленому файлі.
PR3/ В.М.