Після трагедії в Кракові питання доступу до вогнепальної зброї та контролю за її власниками опинилося в центрі політичної та суспільної дискусії в Польщі. Прем'єр-міністр Дональд Туск оголосив про необхідність перевірки чинного законодавства. Серед пропозицій: запровадження періодичних медичних і психологічних обстежень власників зброї, посилення контролю за її зберіганням та врегулювання доступу до чорнопорохової зброї.
«Убивця з Кракова пройшов психологічне обстеження менш ніж рік тому, коли звертався за дозволом на зброю. Ми не зможемо побудувати тут ідеальний світ, але я хотів би, щоб Польща й надалі залишалася однією з найбезпечніших країн», — заявив Дональд Туск.
За даними Головного управління поліції Польщі, наприкінці 2025 року в країні було зареєстровано понад 1,03 мільйона одиниць вогнепальної зброї. За останні п'ять років її кількість зросла приблизно на 77%.
Міністр юстиції Вальдемар Журек вважає, що необхідно посилити контроль за людьми, які володіють вогнепальною зброєю. Зокрема, він пропонує звернути увагу на регулярність медичних обстежень, безпеку зберігання зброї та осіб, які купують одразу велику кількість одиниць. Він виступив категорично проти копіювання американського досвіду, вказуючи на кризу психічного здоров'я у сучасних суспільствах:
«Але якщо ми подивимося на трагедії, які відбуваються в американських школах, університетах, а також на вулицях і в магазинах, то я категорично не підтримую позицію... Не слід розширювати доступ до зброї. Це, однак, не означає, що ми не зацікавлені в тому, щоб поляки навчалися стріляти. Кожного, хто хоче постріляти, запрошуємо до стрілецьких тирів», — наголосив міністр юстиції.
З ним солідарна представниця партії «Польща 2050» Віолета Томчак, яка пропонує зробити перевірки власників спортивної та колекційної зброї регулярними — кожні два-три роки. Водночас заступник речника партії «Право і справедливість» Матеуш Кужеєвський вважає, що психологічні обстеження повинні бути частішими та суворішими. Він також наголошує на необхідності враховувати безпекову ситуацію в регіоні та загрозу з боку Росії.
«Польща й надалі перебуває під загрозою. За нашим східним кордоном триває війна, і ми повинні радше обговорювати, як поширювати підхід, спрямований на підвищення спроможності громадян захищати себе та свою країну, а не використовувати цю ситуацію для подальшого посилення обмежень щодо доступу до зброї», — каже Матеуш Кужеєвський.
Віцеспікер Сейму Кшиштоф Босак із «Конфедерації» також скептично оцінює ефективність регулярних психологічних обстежень. На його думку, короткотривалі тести не дають змоги повноцінно оцінити людину, тому набагато важливішим є контроль за дотриманням чинних правил.
Психіатр, полковник, доктор Радослав Творус із Військового медичного інституту наголошує, що володіння зброєю є великою відповідальністю. Він виступає проти лібералізації правил її отримання та застерігає від переконання, що наявність зброї автоматично дає громадянам можливість ефективно захиститися під час нападу.
«Гадаю, що більшість людей, які мали б дозвіл на зброю, у стресовій ситуації, дістаючи її, завдали б шкоди або собі, або комусь поруч. При цьому вони навряд чи мали б реальні шанси позбавити життя нападника, який убиває людей. Нагадаю, що ця людина поранила двох поліцейських. Отже, люди, які мали при собі зброю, вміли нею користуватися. Вони застосували її таким чином, що знешкодили нападника, але самі отримали тяжкі поранення. Це вже демонструє, наскільки масштабною була проблема», — зазначив полковник Радослав Творус.
Голова Української асоціації власників зброї Георгій Учайкін переконаний, що європейські держави мають переглянути ставлення до цивільного володіння зброєю. Як приклад він наводить Чехію, де право захищати власне життя та життя інших людей зі зброєю закріплене в Хартії основних прав і свобод. Приміром, США, Чехія та країни Балтії — наводяться в міжнародному праві як класичні взірці держав, де приховане носіння короткоствольної зброї (пістолетів) для самозахисту офіційно дозволене та реально працює. У світовій практиці це питання часто стає предметом дебатів: прихильники наголошують на тому, що озброєне суспільство стримує злочинність, тоді як опоненти побоюються зростання кількості нещасних випадків та імпульсивного застосування зброї.
Георгій Учайкін вважає, що навіть швидка реакція поліції не гарантує порятунку всіх людей під час масового нападу. На його думку, боротися із закритими чи нелегальними ринками через обмеження прав законослухняних громадян — неефективно.
«Я вважаю, що Європа має переглянути своє ставлення до зброї. Так, є вимоги Євросоюзу та відповідні директиви, які намагаються максимально роззброїти громадян, але, на мою думку, це хибна практика, бо час змінився і реагувати треба швидше. Зараз у Європі триває нечувана війна, якої не було з часів Другої світової. І людям необхідно надати можливість захищати себе — звісно, за умови суворого контролю та ретельної підготовки майбутнього власника... Про це треба вести відкриту дискусію. Зрештою, заборонити зброю неможливо — люди все одно володітимуть нею, цього не змінити», — зазначає Георгій Учайкін.
Він також ставить під сумнів ефективність обмежень на легальне володіння зброєю, аргументуючи це доступністю нелегального ринку.
«Злочинець завжди знайде зброю — сьогодні, коли європейський ринок досі переповнений зброєю з Балкан, а в даркнеті чи за допомогою сучасних технологій можна виготовити будь-що, заборони втрачають будь-який сенс. Той, хто має злочинні наміри, все одно озброїться. Але чомусь система ускладнює життя тим, хто не порушує закон, залишаючи їх сам на сам із загрозою?», — говорить Георгій Учайкін.
Аудіоверсія матеріалу — у прикріпленому файлі.
Тарас Андрухович/ Вікторія Машталер