Відбудова енергетики не може чекати завершення війни
Україна потребує не просто відновлення пошкоджених об’єктів, а створення сучасної енергетичної системи, здатної працювати в умовах постійних загроз. На цьому наголосив під час відкриття конференції віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов.
За його словами, російські удари по енергетичних об’єктах, транспортних мережах і промислових підприємствах залишаються системною загрозою для української економіки. Тому поряд із відновленням інфраструктури необхідно посилювати протиповітряну оборону, захищати критичні об’єкти та розвивати децентралізовану енергетику.
Серед пріоритетів — створення нових генерувальних потужностей, розвиток когенерації, відновлюваних джерел енергії та систем накопичення енергії, а також модернізація електромереж. Основний принцип — відбудувати краще, ніж було, використовуючи сучасні технології та європейські стандарти.
Заступник міністра енергетики України з питань європейської інтеграції Анатолій Куцевол подякував польським партнерам за підтримку та окремо згадав українських енергетиків, які щодня відновлюють електро-, тепло- й водопостачання після російських атак.
Він наголосив, що за кожним відновленим об’єктом стоять конкретні люди, які працюють під обстрілами, часто ризикуючи власним життям.
Втрата генерувальних потужностей відкриває можливості для нових інвестицій
Масштаб руйнувань української енергетики водночас відкриває можливості для інвесторів і виробників обладнання.
За словами Анатолія Куцевола, до 2014 року Україна мала близько 55 ГВт потужностей із виробництва електроенергії. Нині збереглася приблизно п’ята частина цього обсягу.
Україна зацікавлена в залученні компаній, які працюють у сфері вітрової, сонячної та інших видів енергетики, а також виробляють обладнання для електромереж. У 2026 році, за словами заступника міністра, очікується введення в експлуатацію понад 300 МВт додаткових потужностей відновлюваної енергетики.
Важливим напрямом залишається інтеграція українського енергетичного ринку до європейського. Україна планує до середини 2028 року приєднатися до внутрішнього енергетичного ринку ЄС. Це має створити зрозуміліші правила для інвесторів, розширити можливості торгівлі електроенергією та сприяти розвитку нових проєктів.
Європейська інтеграція та підтримка міжнародних партнерів
Заступниця генерального директора Генерального директорату з питань енергетики Європейської комісії Мехтільд Версдорфер нагадала, що одним із найважливіших результатів співпраці України та ЄС стала синхронізація української електроенергетичної системи з європейською у 2022 році.
Сьогодні Україна, Молдова та країни Європи вже мають спільний простір синхронізованих електроенергетичних систем. Наступним кроком має стати повноцінна інтеграція енергетичних ринків.
Європейська комісія також підтримує Україну в підготовці до опалювального сезону, надаючи екстрену допомогу та сприяючи розвитку децентралізованої генерації, енергоефективності, відновлюваної й атомної енергетики.
За словами Мехтільд Версдорфер, енергетична співпраця вже стала прикладом того, як Україна може інтегруватися до Європейського Союзу ще до завершення всіх процедур вступу.
Важливу роль у відновленні відіграє і Програма розвитку ООН.
Помічниця Генерального секретаря ООН і помічниця Адміністратора ПРООН, директорка Регіонального бюро ПРООН для Європи та країн СНД Івана Живкович повідомила, що з 2022 року організація мобілізувала понад 700 млн доларів США та допомогла забезпечити понад 500 МВт генерувальних потужностей. Результати цієї роботи відчули близько 6,6 млн людей.
Окремий напрям роботи ПРООН — допомога не лише із закупівлею обладнання, а й із його доставкою, монтажем та введенням в експлуатацію.
Для цього спільно з Міністерством енергетики України створили Ukraine Energy Installation Facility. Ініціатива має пришвидшити встановлення обладнання, необхідного для функціонування енергетичної інфраструктури.
Івана Живкович також наголосила на важливості залучення приватного капіталу. Зокрема, ПРООН допомагає формувати портфель проєктів для фінансування централізованого теплопостачання та підвищення енергоефективності громадських будівель за участю Європейського інвестиційного банку.
Rebuild Ukraine: від міжнародного діалогу до конкретних проєктів
Директорка Rebuild Ukraine Олена Кононенко наголосила, що енергетика для України — це не лише інфраструктура, а й питання національної безпеки, економічної стійкості та повсякденного життя мільйонів людей.
За її словами, Rebuild Ukraine 2026 об’єднала близько 8 тисяч учасників, понад 800 експонентів, виробників із 23 країн та представників 27 національних павільйонів.
Така платформа дає змогу представникам урядів, міжнародних організацій, енергетичних компаній та інвесторам не лише обговорювати потреби України, а й знаходити партнерів для реалізації конкретних проєктів.
Головна мета — створити енергетичну систему, яка буде сильнішою, гнучкішою та стійкішою до нових атак.
Теплопостачання під час війни: як забезпечити тепло українським містам
Окремий напрям обговорення — стійкість систем теплопостачання. Російські удари по енергетичних об’єктах і тепловій інфраструктурі створюють ризики для житлових будинків, лікарень, шкіл та підприємств.
В умовах війни недостатньо просто відновити пошкоджені котельні чи теплові мережі. Потрібні рішення, які дозволять забезпечувати людей теплом навіть у разі нових атак, пошкодження централізованої інфраструктури або тривалих перебоїв з електропостачанням.
Саме про ці виклики ми поговорили з Андрієм Гевком — віцепрезидентом Теплоенергетичного кластера України (ТКУ), експертом із розвитку бізнесу, залучення інвестицій та міжнародного партнерства в енергетичній сфері.
У центрі розмови — стан української теплоенергетики, підготовка до опалювальних сезонів, можливості модернізації теплової інфраструктури та залучення інвестицій у нові рішення.
Адже відновлення енергетики — це не лише мегавати виробленої електроенергії. Це також тепло в оселях, стабільна робота лікарень, водопостачання та можливість для українських підприємств продовжувати працювати.
Україна змушена одночасно долати наслідки руйнувань і будувати енергетичну систему майбутнього. Міжнародне партнерство, сучасні технології та приватні інвестиції стають важливими складовими цього процесу.
27:33 ENERGETYCZNA TRANSFORMACIJA_2026_11_15.mp3 Енергетика під час війни: як Україна відновлює зруйновані потужності та готується до наступних зим
Володимир Гарматюк