Партизанський, агітаційний та підпільний рух на окупованих Росією територіях України тісно пов'язаний з українськими спецслужбами та підтримується Силами оборони в різноманітний спосіб, — стверджують українські військові експерти. Головне завдання підпілля та партизанів — позбавити ворога можливості почуватися господарем на тимчасово захоплених територіях, стримувати репресії проти мирних громадян та знищувати тих місцевих мешканців, які пішли на співпрацю з окупаційними військами та зрадили свою державу.
Розгортання партизанського опору російської агресії та українського підпілля на окупованих територіях стало одним із найнеприємніших сюрпризів для російських загарбників ще від початку розв'язаної Москвою 2014 року війни проти України. Замість квітів у руках дівчат окупанти наразилися на запеклий опір волелюбних українців, яким нема чого втрачати під час захисту своєї землі від іноземного агресора, — зазначив один з перших українських партизанів у Луганській області, який втратив руки і зір у російському полоні, герой України Володимир Жемчугов:
- Пересидіти цю нову окупацію вдома не вдасться, як це було в деяких людей у 2014-2015 роках. У 2022-2023 роках повномасштабна агресія Росії знищує не тільки людей, а й великі міста. Щоб вижити, кожна людина має сама ухвалити рішення, де їй бути: залишатися в окупації і ставати рабом Росії або йти в опір. Що залишається тим патріотам, які наразі на окупованих територіях України? Не всі можуть виїхати. У багатьох там лишаються родичі, немає фінансових можливостей… Групи ризику — це ветерани АТО, політичні діячі, службовці державних структур. Які їм можна дати поради? Якщо вони у сільських районах, то йти до лісів, до партизанів. А якщо в містах, то міняти місце проживання, створювати загони та осередки партизанського опору чи підпілля, щоб допомагати звільняти свій дім, захищати свою сім'ю та допомагати українським Збройним силам звільняти Україну. Відповідно до ухвалених законів, таких як про використання зброї цивільними особами, про основи національного опору, про розширення повноважень у законі про воєнний стан, у цивільних на окупованих територіях з'явилися підстави брати до рук зброю та захищати Україну.
Згідно з цими законами, готові до опору громадяни, які співпрацюють з українськими спецслужбами та отримують від них бойові завдання, користуються цілою низкою пільг. Так само як і всі військовослужбовці вони мають право на юридичний та соціальний захист державою. На окупованих територіях діють активісти підпільного руху «Жовта стрічка», які розповсюджують патріотичні листівки та плакати, інформують населення про події в Україні та спростовують вигадки російської пропаганди. Як сказав колишній заступник голови Служби безпеки України Віктор Ягун, дедалі актуальнішим завданням українського опору в тилу ворога стає розвідувальна інформація:
- Те, що наші люди там знаходяться та безпосередньо підпорядковані Силам спеціальних операцій та нашим спецслужбам — це незаперечний факт. Ми там працюємо і працюємо активно. Не так диверсіями, як підсвічуємо ситуацію, щоб можна було зрозуміти ті чи інші процеси, скільки всього вантажиться, де і що виробляється.
Завдяки тісному зв'язку з військовими та спецслужбами України, учасники опору в тилу російських окупаційних військ дедалі частіше стають стороною, яка приймає, підтримує та забезпечує роботу українських диверсійно-розвідувальних груп, що останнім часом активізували свою діяльність, — зазначив військовий експерт Олег Жданов:
- ДРГ — це найнебезпечніше. Вона так і називається — диверсійно-розвідувальна група. Причому вони можуть мати спеціалізований характер. Там можуть бути фахівці, а сама група формується для певних завдань. Яке вам треба виконати завдання на території ворога — непомітно, потай — така формується й група. Якщо треба підірвати об'єкт, значить в основу групи увійдуть сапери, з ними підуть штурмовики, або специ, які їх прикриватимуть. Якщо потрібна, наприклад, група для збору розвідувальної інформації, до складу групи увійдуть розвідники, які будуть збирати інформацію. А може бути група, яка йде з проникненням у тил ворога задля вербування агентурної мережі. Тоді до складу групи входять люди, які потім переодягнуться в цивільне, в яких будуть великі суми готівкою й фальшиві документи, і вони вмонтовуються в місцевий соціум та починають роботу з виявлення нелояльних до України людей, працюють з метою їхнього вербування, а тоді наша контррозвідка відловлює коригувальників ракет, передавачів інформації про переміщення Збройних сил на підконтрольній території України. З ДРГ дуже важко боротися. Війна ДРГ на рівні спецпризначенців, на рівні Сил спеціальних операцій триває постійно.
А що робота таких людей в тилу ворога пов'язана з підвищеним ризиком, то й структури українського підпілля та партизанського руху організовані за останнім словом конспірації, — стверджує полковник запасу, один з провідних організаторів партизанського руху на Донбасі в перші роки війни Роман Світан:
- Після того, як ми запустили цей рух 2014 року в Донецьку, було створено дуже багато партизанських груп і вони й досі працюють. Ми їх свого часу передали під управління Сил спецоперацій, Головного управління розвідки, контррозвідки та Служби зовнішньої розвідки. Є цілий відділ, який займається партизанськими операціями. Це все під контролем, всі наші партизани вважаються військовослужбовцями Збройних сил України, на них поширюється дія міжнародних конвенцій на випадок полону, так само як і на військовополонених. Вони виконують завдання нашого Генштабу, є певні закриті зв'язки і вони виконують бойові завдання. Це найнебезпечніший вид бойових дій. Але він і найдієвіший. Перебуваючи всередині, проникаючи до ворожих лав і навіть до командного складу, проникаючи всередину інформаційних мереж, вони мають допуск до інформації, що дозволяє знищувати основні сили чи засоби, до яких можуть дотягнутися наші диверсанти. Ну, а зараз, після того, як ми отримали далекобійні системи ураження, то це й ще коригування вогню цих систем. Тому ми бачимо дуже точні влучення, дуже точну роботу наших далеких ударних систем. Це якраз робота партизанів. Там усі — герої. А за вісім років війни ми навчилися протидіяти ФСБшникам, КДБшникам, ми знаємо, як обійти всі їхні пастки, всі їхні системи моніторингу та стеження. Тому наших партизанів знайти просто неможливо. Ту систему, що вже налаштована, відстежити неможливо, навіть якщо ми маємо всередині «кротів». Вона така побудована, що немає можливості навіть зі середини її відстежити.
Ця думка підтверджується фактами. Так, на сайті Центру національного спротиву після звільнення правобережної частини Херсонської області з'явилося інтерв'ю з одним із партизанів, який отримав від українських військових дрон та коригував десятки розгромних ударів української ракетної артилерії по військовому летовищу в Чорнобаївці.
Олександр Савицький