Чимраз більше аналітиків та оглядачів вважає, що повномасштабна війна Росії проти України набула затяжного характеру та може тривати ще дуже довго. Про те, що воєнний конфлікт перебуває у патовій ситуації та про загрози для України, пов'язані з таким станом справ, не так давно заявив головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний.
На цьому фоні все гучніше звучать заяви на Заході про «втому» західних суспільств від війни, і що виходом з ситуації можуть стати мирні переговори між Москвою та Києвом. В цьому контексті цікавою є тема ставлення російського суспільства до війни в Україні після початку повномасштабного вторгнення армії РФ.
З одного боку, останнім часом спостерігається невдоволення мобілізованих на війну в Україну. Навіть відбулися публічні протести, демонстрації, щоправда влада намагалася їх тушувати, якось не допускати до ексцесів. З іншого боку, останнє соціологічне опитування незалежного російського осередку «Лєвада-Центр» показує, що рівень підтримки дій російської армії в Україні залишається, фактично, таким же високим, як і на початку повномасштабної війни, і складає 76 %.
З чим це пов’язано? І як росіяни бачать питання мирних перемовин з Україною?
Про це я розмовляв з науковим керівником «Лєвада-Центру», доктором філософських наук Львом Ґудковим.
По-перше, ведеться дуже потужна пропаганда, нагнітається загроза з боку Заходу, колективного Заходу, з боку НАТО, війна іде не стільки з Україною, наскільки саме з Заходом, з НАТО. Україна лише посередник, тому відповідальність за війну переноситься перекладається на США і НАТО. По-друге — це всеосяжна цензура, заблоковано величезну кількість видань: приблизно 20 інтернет-порталів, особливо у провінції, закрито провідні видання, такі як: «Ехо Москви», «Дождь», «Медуза», «Нова газета. Європа» та інші. Тому більшість населення, тобто десь 60-65%, отримує інформацію виключно із телебачення. Ми фіксували, що можливість обходити блокування на початку війни становила близько 6-7%, а потім вона піднялася до 22% і більше не зростала. Тобто, сформувалися, так би мовити, два інформаційних простори, які фактично не перетинаються. Отож, більшість отримує всю інформацію, весь образ реальності виключно із телевізора, і в цьому плані більшість слідує основним тезам пропаганди.
В опитуванні «Лєвада-Центру» серед іншого є питання про те, чи готові респонденти, якби в них була така можливість, повернутися в минуле і відмінити чи навпаки підтримати «Спеціальну військову операцію», як війну в Україні називає Кремль, що б вони зробили. І 43% відповіли, що вони б попри все підтримали рішення Путіна. Коментар з цього приводу соціолога.
Це такий стабільний пропутінський електорат, який складається, в основному, із провінційного, похилого віку населення, який дійсно є базою путінського режиму. Дійсно підтримали б. Проте зростає кількість людей, котрі виступають за перемовини, за припинення воєнних дій та початок мирних переговорів, але тут заковика полягає в тому, на яких умовах вести ці переговори.
Власне тут ми доходимо до суті справи на тему ймовірних переговорів України і РФ, які багато хто на Заході тільки спить і бачить. В згаданому опитуванні є питання до росіян про те, як би вони сприйняли, якби Путін зненацька оголосив про закінчення військової операції в Україні. І такі дії готові підтримати 70% росіян. Проте, якби умовою припинення війни була б відмова від захоплених після 24 лютого 2022 року українських територій, то тоді б такі дії Путіна підтримали лише 34% росіян. Як бачимо, проблема не в Путіні і його режимі, а також в суспільстві, яке не готове в обмін за мир з Україною відмовитися від захоплених земель. Це вже не кажучи про Крим і Донбас. Думка з цього приводу Льва Ґудкова:
Абсолютно вірно, так. Пропаганда дійсно підняла дуже значний пласт імперських настроїв та готовність силою нав'язувати волю російського керівництва іншим країнам та державам. Це дуже чітко проявляється у питаннях.
Водночас соціолог додає, що «яструбів війни» серед росіян відносно небагато, але головна проблема покірність більшості в підтримці війни в Україні.
Я б не сказав, що «яструбів», власне людей, готових вести війну до переможного кінця, будь-якими засобами, так багато — в різні місяці їх приблизно від 20 до 25%. Основна маса все ж таки приєднується до політики Путіна, на мій погляд, через силу або не надто охоче. Це пасивна підтримка. Або можна сказати, що це відсутність спротиву проти цієї мілітаристської політики. Важливо враховувати сам контекст — чинячи спротив експансії чи діям НАТО і США росіяни, згідно з пропагандою, вважають, що таким чином вони демонструють силу, притаманну великій державі, самостійній, винятковій цивілізації проти нав'язування Заходом своєї волі, своїх цінностей, своїх інтересів. Це викликає і відчуття національної гордості, і єдність з владою, незважаючи на всі втрати, на такий туманний моральний дискомфорт від порушення міжнародного права, від загибелі людей в Україні, від усвідомлення, що власні, російські солдати гинуть і т.д. Відчуття того, що чинячи спротив Заходу, ми демонструємо свою силу, свою потугу як великої держави, що забезпечує негативну консолідацію довкола влади.
Я теж попросив Льва Ґудкова прокоментувати тему російських президентських виборів, які мають пройти в березні 2024 року. Зрозуміло, що альтернативи Путіну нема і не буде, але як представляється тема війни з Україною в світлі питання виборів президента РФ?
Кремль, пропаганда намагається, все ж таки, не акцентувати тему війни, роблячи акцент на соціальній політиці, на розвитку економіки, на стримуванні інфляції, на програми соціального розвитку і т.д. Війна в цій кампанії відсунута на другий план і акцентується увага, що все йде по плану — СВО розвивається успішно, і люди це визнають. Понад 70% вважає, що війна йде так як потрібно, що досягнуто певних успіхів. І в сумі це все знімає рівень тривоги та невдоволення у суспільстві. Війна не буде висуватися на перший план у цій виборчій кампанії. Голосувати? Оскільки у суспільній думці результат цих виборів вже наперед визначений, всі розуміють, що жодної конкуренції Путіну не буде, що це маніпулятивні вибори. І вже зараз за Путіна готові проголосувати 54%, а 40% тих, хто б не хотів голосувати, вони просто не прийдуть на вибори і,відповідно, перерозподіл голосів дасть той високий відсоток підтримки виборців Путіна, якого власне і очікує адміністрація президента.
Матеріал підготував Назар Олійник