Варшава продовжує активно готуватися до контрнавчань «Залізний захисник» («Żelazny Obrońca», «Iron Defender»), які є прямою відповіддю на «Запад-2025». Про безпекову ситуацію в регіоні у контексті запланованих вересневих російсько-білоруських навчань в ефірі Польського радіо 24 говорив оперативний командувач видів Збройних сил Польщі, генерал Мацей Кліш. Він запевнив, що Польща координує дії з союзниками по НАТО:
«Слово "Запад-25" привертає не лише мою увагу, а й увагу моїх колег з різних країн, моїх колег з країн Балтії, скандинавських країн, а також Командування об'єднаних збройних сил НАТО в Європі. Ми дуже уважно стежимо за діями російської та білоруської сторін».
Генерал Мацей Кліш розповів, що завдання польсько-союзних навчань «Залізний захисник» вже розподілені і його основна роль представлення цих військових маневрів не як спроба ескалації чи агресії:
«Ми не боїмося розлютити іншу сторону. Роль оперативного командувача Збройних сил полягає в тому, щоб адаптувати нашу реакцію до поведінки росіян та білорусів, російсько-білоруської сторони. Суть у тому, щоб нас не сприймали як агресора, сторону, яка нібито прагне конфлікту.
Ми помічаємо, що «Залізний захисник» подається як спроба агресії, наприклад, проти Кенігсберга чи Білорусі. Ми відокремлюємо цю риторику та перекладаємо її в секретні системи, щоб надавати об'єктивну інформацію начальнику генерального штабу Збройних сил Польщі та політичним діячам».
Генерал Кліш теж нагадав, що навчання «Залізний захисник» Польща проводитиме спільно із союзниками з декількох країн НАТО, і вони будуть комплексними.
У навчаннях «Залізний захисник» візьмуть участь польська армія та союзники НАТО, включно з військами зі США, Нідерландів, Німеччини, Норвегії та Австралії. Вагомою ознакою підтримки НАТО стало рішення продовжити присутність німецьких ракетних батарей Patriot у Польщі до кінця 2025 року, а також розгортання норвезьких винищувачів F-35 та австралійського літака раннього радіолокаційного виявлення AWACS.
Водночас із проведенням оборонних маневрів, вже 15 серпня, коли Польща відзначатиме День Війська Польського і 105-ту річницю Варшавської битви, у віддаленому від Європи Анкориджі відбудеться перша особиста зустріч Дональда Трампа та Володимира Путіна з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. На тлі великих очікувань і гучних заголовків зустріч Трампа та Путіна на Алясці вже викликає суперечки: одні вбачають у ній шанс на зрушення у питанні припинення російсько-української війни, інші — чергову паузу, вигідну Кремлю.
Напередодні можливих переговорів щодо припинення війни дедалі частіше лунають прогнози про те, яким може стати новий кордон України. Видання «The Times» вже описало чотири сценарії від заморожування лінії фронту до передачі Росії всього Донбасу.
Проте, за словами експерта Ради зовнішньої політики «Український призмат» Олександра Краєва, наразі обидві сторони залишаються на позиціях, з яких не готові відступати.
«Ані Україна, ані Росія не готові нічим поступатися», — наголошує Олександр Краєв.
Він зазначає, що за відсутності конкретних домовленостей політики зазвичай діють за принципом найменшого спротиву — обирають варіант, який можна реалізувати швидко, з мінімальними втратами та максимальними вигодами.
«Для Росії таким варіантом буде замороження і умовне перемир’я, яке вони все одно порушать, як порушили кожне перемир’я з 2014 року», — пояснює експерт.
Такий сценарій, за його словами, дозволить Москві зберегти більшість нинішніх окупованих територій, відновити сили і через кілька років почати нову агресію.
Олександр Краєв вважає, що в умовах, коли Росія категорично не готова відмовлятися від уже окупованих територій, змусити її до поступок буде вкрай складно. У такій ситуації сценарій замороження конфлікту, на його думку, не обов’язково стане найгіршим для України.
«Цей варіант не вимагатиме від нас визнання окупованих територій російськими чи офіційної відмови від них. Ніхто не говоритиме про зняття санкцій із Росії, послаблення міжнародного тиску чи припинення передачі озброєння Україні», — наголошує Олександр Краєв.
За його словами, за інших рівних умов такий компроміс може виявитися відносно вигідним обом сторонам, водночас зберігши ключові позиції України на міжнародній арені. Також експерт звертає увагу, що заяви Дональда Трампа варто сприймати, як сигнал про можливий довготривалий переговорний процес, а не про швидке завершення війни.
«Трамп не дарма наголосив, що не їде на Аляску підписувати якусь угоду. Він їде, щоб розпочати процес, а сам документ, за його словами, мають підписати Україна та Росія», — підкреслює експерт.
Такий підхід, за словами Олександра Краєва, демонструє намір США зосередитися на запуску перемовин, залишаючи остаточні рішення сторонам конфлікту.
Програма «На прицілі» у прикріпленому аудіофайлі.
Вікторія Машталер/Тарас Андрухович