Путін не планує миру: ракетні та дронові атаки по Україні не припиняються. І запуски дронів збільшуються, і покращуються їхні тактико-технічні характеристики. Без перебільшення, але в певний момент РФ може випустити по Україні і понад 2 тис. дронів, і якась певна частина може залетіти у Польщу (і це вже непоодинокі випадки). Яскравим прикладом були події цієї середи 10 вересня, коли російські дрони перетнули повітряний кордон Польщі.
Як зазначив в ефірі Польського радіо для України у програмі «На прицілі» експерт воєнного аналітичного порталу «Defence24.pl» Войцех Козьол, в Україні масштаби атак дронів із боку Росії зростають надзвичайно швидко. «Ще на початку року це були цифри в межах 100, 200, 300 дронів. Коли вже було близько пів тисячі – це вважалося величезним масштабом. А зараз атаки на Україну сягають 700–800 дронів щодня. Це насправді гігантська різниця», – зазначає експерт.
Особливу увагу він звертає на нещодавній інцидент з перетином польського повітряного кордону російських дронів 10 вересня, і зазначає, що загроза з боку Росії постійно існує і вона посилюється.
«Вже навіть не так важливо, чи ці дрони запускають як відволікаючі цілі, чи як бойові носії. Сам факт, що масштаби зростають, свідчить, що Польща мусить усе більше робити ставку на протиповітряну оборону, а також на системи раннього попередження, – додає експерт, і робить акцент, що в цій ситуації добре себе показали літаки AWACS – не лише польські, але й союзників з НАТО, які дозволяли по можливості відслідковувати напрям і траєкторію польоту цих дронів. Проте не варто виключати, що ця загроза й надалі зростатиме».
Зростання атак дронами з боку Росії створює серйозні виклики як для України, так і для країн НАТО. Експерт наголошує: не варто очікувати, що небо можна повністю «закрити». «У світі не існує протиповітряної оборони, яка б закрила небо на 100 відсотків. Навіть ізраїльський “Залізний купол” не має стовідсоткової ефективності, тож це треба враховувати», – пояснює він. Саме тому Україна змушена економно розподіляти ресурси. Стратегічні об’єкти: столиця, заводи, великі міста – потребують найбільш потужного захисту. Використання ж ЗРК Patriot проти дронів вартістю у кілька тисяч доларів було б недоцільним.
Тим часом Польща вже заявила про намір порушити питання застосування статті 4 НАТО, що передбачає консультації союзників у разі загрози безпеці однієї з держав-членів. За словами Войцеха Козьола, це сигналізує про необхідність ширшої дискусії в Альянсі щодо зміцнення безпеки східного флангу. Крім того, на порядку денному може знову з’явитися концепція «no-fly zone» над західними областями України. Ідея, яка активно обговорювалася три роки тому, передбачає, що Польща чи інші країни НАТО могли б збивати російські ракети та безпілотники ще над українською територією.
«Думаю, що після подій цієї середи ця тема знову обговорюватиметься всередині Альянсу», – підкреслює експерт. На його думку, повернення до цього питання може стати важливим кроком для посилення обороноздатності всієї Європи.
Нині загроза з боку Росії проявляється не лише на полі бою в Україні, а й у більш прихованих формах – через кібератаки, інформаційні кампанії, фінансові махінації та випробування нових систем радіоелектронної боротьби. Особливу увагу експерти звертають на Крулевець – традиційне найменування Калінінграда в Польщі, який часто називають «Ахіллесовою п’ятою Європи». Цей анклав стає осередком потенційної небезпеки, адже саме звідти Росія може здійснювати диверсії, поширювати пропаганду чи навіть готуватися для ширшої агресії. Саме на цих ризиках акцентує український експерт аналітичного центру «Об'єднана Україна» Богдан Попов. Він вважає, що Європа має не лише усвідомлювати рівень загрози, а й діяти відповідно – посилювати санкції, підтримувати Україну та розбудовувати власну обороноздатність.
На думку експерта, Російська Федерація розглядає Калінінград як стратегічний плацдарм для майбутніх сценаріїв і буде вкладати туди ресурси без обмежень. Тому Захід має реагувати не деклараціями, а реальними діями. У перспективі, за словами Попова, Кремль може готуватися до нової агресії проти країн Балтії чи навіть Польщі. Український досвід показав, що Росія більше не йтиме «наосліп», вона ретельно плануватиме свої дії. Водночас ресурсні обмеження роблять її вразливою.
«Російська економіка не вічна. Вона вже перебуває у стані технічної рецесії, а повномасштабна війна лише поглиблює цю кризу. Тому для Європи є три ключові завдання: посилення санкцій, масштабна підтримка української армії та реальне зміцнення обороноздатності всього континенту. Лише тоді Росія перестане думати про нові авантюри», – підкреслює експерт.
Таким чином, головне завдання для Заходу сьогодні – діяти на випередження та не дозволяти Москві розширювати поле агресії. Бо навіть непрямі атаки, як свідчить досвід останніх років, здатні стати прологом до масштабніших загроз.
Програму «На прицілі» можна прослухати у прикріпленому аудіофайлі
Вікторія Машталер