Україна активно готується до зимового сезону 2025—2026 років, попри відновлення масованих атак Росії на енергетичну інфраструктуру. Вже наприкінці травня уряд створив спеціальний штаб з підготовки до опалювального періоду під керівництвом віцепрем’єра з відновлення Олексія Кулеби. Міністр енергетики Герман Галущенко наголосив у парламенті, що удари противника стають особливо дошкульними у прифронтових регіонах.
Натомість заступник міністра енерегтики Микола Колісник заявив, що українська енергосистема вже навчилася протидіяти викликам.
«Попри всі руйнування, система працює стабільно, збалансовано. Завдяки спільній роботі енергетиків і ремонтних бригад, міжнародних партнерів, вдалося відновити значну частку генеруючих потужностей і систем передачі. Основний ризик залишається у масових ударах по об'єктах енергетики, але ми щодня готуємось до таких сценаріїв», — сказав Колісник.
Урядовець додав, що важливим резервним інструментом стало збільшення імпортних можливостей.
«В грудні минулого року максимальна потужність імпорту електричними мережами була збільшена до 2,1 ГВт завдяки домовленості з ЄС. Ця доступна потужність допомагає покривати попит у всіх можливих ситуаціях», — пояснив заступник міністра.
Він нагадав, що міжнародні партнери надали близько 1,16 мільярда євро цільової допомоги через фонд підтримки енергетики, що дозволяє фінансувати ремонти, закупівлю генераторів і резервного обладнання.
Енергетичний експерт і директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко підтвердив, що Україна адаптувалася до ворожих атак.
«Дуже часто кажуть, що відновились обстріли. А вони й не припинялись! Протягом більше ніж двох з половиною років удари тривають постійно. Українська енергосистема вже до такого типу атак достатньо добре адаптована. Побудовано фортифікації, покращена координація з ППО, і там, де можливо, засоби оборони вже діють», — сказав експерт.
Водночас Олександр Харченко застеріг, що кілька концентрованих атак по тепловій генерації чи ТЕЦ у містах можуть спричинити серйозні наслідки, хоча національних блекаутів не очікують. Він наголосив, що найбільшу загрозу становлять атаки на системи теплопостачання у містах поблизу фронту.
«А взимку залишитися без опалення — це найбільш сумний сценарій», — підкреслив Харченко.
Експерт також звернув увагу на те, що удари по Трипільській та інших ТЕС не призвели до катастрофічних наслідків: «Все буде добре. Те, що працює, буде відновлено і найближчим часом повернеться до функціонування. Але за нинішнього темпу атак резерв обладнання може вичерпатися за три-чотири місяці, і треба вже думати, звідки взяти нове», — пояснив експерт.
Попри труднощі з обладнанням, ситуація з газовими запасами є значно кращою. Харченко зауважив, що у сховищах уже понад 11,2 мільярда кубометрів палива, а уряд планує досягти щонайменше 13,2 мільярда.
«Щоб зовсім спокійно дивитись на зиму, треба близько 14 мільярдів, але навіть теперішні обсяги вже дають відчуття впевненості», — сказав експерт.
Заступник міністра енергетики Микола Колісник повідомив, що темпи закачування газу на 50% перевищують минулорічні, а держава активно диверсифікує маршрути імпорту через Польщу та Трансбалканський коридор. Він підкреслив, що, навіть попри удари по газовидобувній інфраструктурі, ситуація контрольована, а газ власного видобутку залишається важливою складовою енергобалансу.
Олександр Харченко додав, що децентралізація енергопостачання також набирає обертів:
«2024 року було підключено 152 мегавати децентралізованих газорозподільчих потужностей. Київ тут лідирує за обсягами генерації, Харків і Одеса теж активно працюють через кризовий стан».
Він пояснив, що більшість проєктів потребують часу, але вже за два-три роки вони дадуть відчутний результат для всієї країни.
Проблему фінансування газових закупівель вирішують через міжнародну підтримку. Уряд звітує, що Нафтогаз використовує кредит ЄБРР у 270 мільйонів євро та грант уряду Норвегії на 140 мільйонів. За поточними цінами цього вистачить на придбання близько одного мільярда кубометрів газу.
Олександр Савицький