10 вересня польський повітряний простір порушили близько двох десятків російських дронів. Частину з них збили, однак подія викликала хвилю невизначеності серед суспільства. Офіційні повідомлення з’явилися лише під ранок, тоді як у соцмережах активно поширювалися чутки й неперевірена інформація. Багато поляків дізнавалися про небезпеку від українців, адже ті мають розвинені системи сповіщення.
Експерт Центру протидії дезінформації Дмитро Громаков пояснює, що в Україні подібна система формувалася поступово. «Перш за все тут потрібно згадати ресурс телеграм, білоруський Гаюн, який був першим таким ресурсом, що сповіщав про злети з аеродромів білоруських бомбардувальників», — говорить він. З часом на базі таких ініціатив створили більш формалізовану систему, інтегровану з роботою ППО.
Важливим чинником стали горизонтальні зв’язки між військовими та населенням. За словами експерта, «дуже багато зіграло те, що співробітники й службовці ППО передавали попередження спочатку також через телеграм-канали, які були створені для взаємодопомоги і взаємного інформування».
Зараз в Україні працює спеціальний мобільний додаток, розроблений ДСНС спільно з ІТ-фахівцями. Він синхронізований із даними ППО і дозволяє прогнозувати напрямок польоту ракет чи дронів. «Система дозволяє орієнтуватися по часу підльоту. Коли злітає літак, то швидкість підльоту ракети може становити 3–5 хвилин, і це той час, який є для того, щоб десь ховатися», – зазначає Дмитро Громаков.
У Польщі ж поки що немає аналогічних механізмів. Сирени, які іноді лунають у прикордонних регіонах, викликають більше плутанини, ніж довіри. Це стає підґрунтям для дезінформаційних кампаній. «Одночасно з атакою дронів Росія почала атаку дезінформаційну, вона тривала всю ніч», — наголошує експерт.
Серед поширених у соцмережах версій були твердження, що українці нібито спеціально пропустили безпілотники, або навіть самі їх запустили. «Ось ця історія про те, що українці можуть їх перенаправляти кудись, вона не зовсім працює. Як тільки дрон хапає сигнал GPS, він повертається на свій курс. Крім того, у нових дронах росіяни використовують штучний інтелект, який дозволяє рухатися без GPS», — пояснює Дмитро Громаков.
За його словами, українська ППО щодня має справу з сотнями цілей і не може збивати все без винятку. «Останні атаки були до 600–700 цілей, які одночасно перетинають наш повітряний простір. Зрозуміло, що не все ми можемо збивати. У нас включається система пріоритетних цілей», — додає він.
Ще одна проблема — неспроможність західних суспільств критично оцінювати інформацію. «В Україні з 2014 року ми почали вивчати гібридні війни й розробляти систему підвищення суспільної стійкості до деструктивного інформаційного впливу. На Заході цей процес не відбувався», — каже експерт. Він наголошує, що багато західних ЗМІ досі без перевірки посилаються на російські чи проросійські джерела, що створює простір для маніпуляцій.
Україна готова ділитися своїми напрацюваннями з Польщею, однак ключовим залишається питання готовності суспільства. «Ви повинні назвати речі своїми іменами. Визнати Росію країною-агресором, що її дії проти польської влади і проти поляків є деструктивними. І далі вам вже буде простіше», — резюмує Дмитро Громаков.
Повну версію слухайте у доданому звуковому файлі:
26:50 TEMA DNIA_DMYTRO_HROMAKOW_2025_09_15.mp3 Російські дрони і дезінформація: Польща повторює український досвід 2022?
Володимир Гарматюк