Польські супутники, виведені в космос ракетою Falcon 9, — це великий стрибок у майбутнє, оцінив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Віцепрем’єр, міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш наголосив, що запуск першого польського військового супутника є переломним кроком для Війська Польського та безпеки країни.
Днями з бази космічних сил Ванденберг у Каліфорнії стартувала ракета Falcon 9, зокрема з польськими супутниками подвійного призначення. На орбіту вивели апарати, які можуть бути використані у військовій сфері та цивільній індустрії. Серед них: супутник, виготовлений польсько-фінською компанією ICEYE, а також констеляція з трьох супутників PIAST. Міністр оборони у своєму дописі на платформі X після старту Falcon 9 підкреслив, що «від сьогодні Польща є першою країною в Центрально-Східній Європі, яка має комплексну систему військової супутникової розвідки».
Владислав Косіняк-Камиш зазначив, що запуск першого польського військового супутника на борту ракети Falcon 9 у рамках місії SpaceX Transporter-15 став фактом. «Ми маємо найсучасніший інструмент для отримання супутникових даних, які є ключовими для безпеки Польщі та наших збройних сил», — додав керівник Міноборони.
Супутник ICEYE використовує технологію, що дозволяє здійснювати моніторинг поверхні Землі за допомогою радарів. Система дає змогу постійно спостерігати за важливими територіями, наприклад військовою, транспортною чи енергетичною інфраструктурою, Балтійським морем і державними кордонами, а у випадку війни — розпізнавати та відстежувати рухи військ противника, виявляти приховану техніку чи оцінювати масштаби руйнувань. Полковник Лешек Пашковський, керівник Агенції геопросторової розвідки та супутникових послуг, підкреслив, що польські військові зможуть спостерігати будь-яку ділянку Землі:
«Це дозволяє нам контролювати так звані райони оперативного інтересу, тобто ті території, де ми очікуємо, що можуть відбуватися, наприклад, ворожі дії. Завдяки цьому ми здатні спостерігати за тим, що там відбувається, а також описувати інфраструктуру, яка там є, і готувати інформацію, необхідну нашим Збройним силам для планування та проведення військових операцій», – зазначив полковник.
Представник компанії ICEYE Polska Вітольд Віткович, яка створила супутник, наголошує, що Польща потрапила до невеликого кола держав, які мають доступ до детальних супутникових даних. За його словами, завдяки власним орбітальним джерелам інформації країна більше не залежить від зовнішніх запитів і може самостійно передавати дані союзникам. Він підкреслює, що володіння такою інформацією переводить Польщу на вищий рівень можливостей у сфері безпеки та розвідки. На його думку, це є суттєвою стратегічною перевагою для держави.
Юліуш Сабак із видання Portal Obronny звернув увагу на контекст війни, яка триває від 2022 року в Україні. Він підкреслив, що самостійність у космічній сфері має величезне значення для польських збройних сил: отримати абсолютно інше, зовсім нове, сучасне поле спостереження:
«І насамперед — власне поле спостереження, адже треба сказати прямо: досі ми мусили покладатися на те, що надавали нам союзники. Натомість самостійність у космічній сфері — це те, про що зараз потрібно пам’ятати, бо це важливий елемент», — підкреслює Сабак.
За його словами, космос стає критично важливим елементом ведення сучасної війни. «Україна це чітко демонструє — вона також інтенсивно користується супутниками, але здебільшого комерційними. Водночас ми вивели на орбіту перший супутник — і це потрібно підкреслити, що він перший, адже нам потрібно значно більше спостережних супутників, а також наших власних національних супутників зв’язку, і насправді — створити всю цю структуру», — додає експерт.
Сьогодні неабияку роль на полі бою відіграє космічна розвідка та швидкість обміну інформацією. Це робить сучасні конфлікти значно прозорішими, оскільки переміщення великих угруповань армії, флоту чи авіації більше не реально приховати. Водночас, як показує досвід сучасної війни в Україні, навіть за високого рівня розвідки космічного і інформаційного характеру нові загрози не зникають: масовані атаки дронів та ракет продовжують створювати серйозний виклик. Саме на цьому аспекті зосереджується експерт з авіаційного озброєння та новітніх технологій Богдан Долінце, аналізуючи темпи виробництва ударних безпілотників і ефективність їх перехоплення.
Експерт відзначає, що Москва вийшла на рекордні обсяги виготовлення дронів-камікадзе типу Shahed. «На сьогоднішній день Росія вийшла на обсяги випуску ударних безпілотників до 2700 одиниць — це саме щодо дронів типу “Шахед”», — наголошує Богдан Долінце.
Попри значні навантаження на українську протиповітряну оборону, ефективність знищення цих дронів залишається стабільно високою. «Якщо говорити про їх збиття, то, за наявною інформацією, цей показник становить близько 80–90%», — каже експерт. За його словами, навіть такий високий рівень перехоплення не дозволяє компенсувати стрімке збільшення запусків. Темп виробництва — і, відповідно, кількість атак — збільшується приблизно на 5–10% щомісяця.
Попри різке нарощування виробництва ударних дронів, кількість російських пускових установок залишається фактично незмінною. За таких умов Росія застосовує так звані «хвильові» атаки, тобто серійні запуски із короткими інтервалами, які дозволяють компенсувати обмеженість пускових платформ. За оцінками аналітиків, багатоступеневі атаки збільшують загальну кількість дронів в одній операції у 1,5–2 рази та продовжує її тривалість до кількох годин. У результаті цього створюється значне навантаження на українські системи ППО, змушуючи їх розтягувати ресурси у часі та підвищуючи ймовірність прориву окремих груп дронів.
«Тривалі атаки пов'язані більше з обмеженнями самої Росії. Йдеться про кількість пускових майданчиків, про кількість розрахунків, які здатні забезпечувати підготовку та запуск цих систем, — пояснює Богдан Долінце, і додає, що попри те, що Росії вдається запускати 600 і більше ударних дронів за одну операцію. Такі атаки можуть розтягуватися на 6–12 годин, залежно від маршрутів та кількості задіяних пускових платформ. Тим не менш середньогодинна кількість ворожих дронів у повітрі зазвичай складає до 100 одиниць, іноді трохи більше. Тобто щільність атаки залишається порівняно невисокою», — зазначає експерт.
Європейські оборонні структури визнають, що їхні наявні системи ППО наразі не здатні ефективно протидіяти масованим атакам дронами, подібним до тих, що Росія застосовує проти України. За даними європейських аналітичних центрів, понад 70% систем ППО країн ЄС все ще орієнтовані на перехоплення літаків і ракет, а не на малогабаритні БПЛА. Сучасні розробки європейських систем протидії масованим атакам дронів залишаються здебільшого на рівні прототипів.
«Технології, які на сьогодні розроблені в Європі, на практиці ще не перевірялися в бойових умовах. Крім того, кількість таких систем обмежена, і говорити про їх здатність захистити континент — поки що не можна», — говорить Богдан Долінце.
Окремим викликом є відсутність єдиного центру координації. Кожна країна ЄС самостійно забезпечує захист свого повітряного простору, що ускладнює реакцію на безпілотники, що перетинають кордони кількох держав.
«Дрон може пролетіти через 3–4 країни, і до моменту, коли його виявляють та приймають рішення про ураження, він вже перебуває на території іншої держави. Наразі механізму, який би ефективно протидіяв таким пересуванням, у Європі немає», — пояснює Богдан Долінце.
Програму «На прицілі» можна прослухати у прикріпленому аудіофайлі
Вікторія Машталер/Тарас Андрухович