У рамках програми переозброєння ЄС SAFE вже у березні 2026 року Польща отримає майже 44 мільярди євро для посилення армії, безпілотних систем та інфраструктури безпеки на східному кордоні ЄС. Програма передбачає підтримку на загальну суму 150 мільярдів євро, зокрема з позиками з низькими відсотками, переважно на закупівлю військової техніки виробленої в Європі. Як повідомила в ефірі Польського радіо 24 урядова уповноважена з програми SAFE Маґдалена Собковяк-Чарнецька, механізм діє навіть для контрактів, підписаних після 27 травня минулого року, що дозволяє рефінансувати вже укладені договори:
«Гадаю варто підкреслити, що механізм діє певною мірою так би мовити «заднім числом». Це дозволяє частину договорів, які вже були укладені й фінансувалися з Фонду підтримки Збройних сил, рефінансувати саме через SAFE. Це перша реальна економія. Додатково, уся продукція, закуплена за механізмом SAFE, звільнена від ПДВ, що значно збільшує обсяг коштів для витрат і прискорює переозброєння. Власне, розробляючи цей план, ми спиралися на те, що вже було заплановано військовими, прискорюючи деякі процеси. Однак, з’явився простір і для нових проєктів — таких, як дозаправка в повітрі або розвиток дронових та антидронових систем, кошти також будуть спрямовані, зокрема на космічні ініціативи, розвиток оборонних технологій. Тому цей механізм має багато переваг», — розповіла Маґдалена Собковяк-Чарнецька.
«Маю певне задоволення від нашої роботи, бо добре пам’ятаю 2014 рік, коли Польща попереджала після анексії Криму, що Путін не зупиниться. У Брюсселі абсолютно не розуміли наших попереджень. Держави-члени взагалі не хотіли думати про оборонні витрати…», — говорить вона. Зараз ситуація змінилася: ЄС вкладає величезні ресурси у реальне переозброєння, тісно співпрацює з НАТО і прискорює впровадження нових технологій у системи безпеки. Як згадує Маґдалена Собковяк-Чарнецька, коли вона у 2016 року працювала в Єврокомісії, тоді команда була невеликою, з обмеженим бюджетом, і здебільшого займалася науково-дослідними програмами для оборонної промисловості. Це був поступовий і обережний розвиток у межах ЄС, який не передбачав масштабного переозброєння чи швидкого реагування на воєнні загрози.
«Вже триває дискусія щодо SAFE-2, і які кошти закладатимуться у новій фінансовій перспективі на оборону. Це все ще попереду, і Польща має відіграти важливу роль, адже в ЄС думки щодо озброєння сильно різняться. Країни з інших геополітичних позицій не мають таких потреб у військових витратах і вважають, що ці кошти слід спрямувати на інші цілі. Тому наша місія: наголошувати на важливості проблеми та серйозності ситуації — залишається надзвичайно важливою», — підкреслює урядова уповноважена з програми SAFE Маґдалена Собковяк-Чарнецька.
Під час перебування у Варшаві президент України Володимир Зеленський наголосив, що Україна готова ділитися власними напрацюваннями у сфері захисту від дронів та морської безпеки, пропонуючи Польщі поглиблену співпрацю у межах спільної відповіді на російську агресію. Анатолій Храпчинський, авіаційний експерт, офіцер запасу Повітряних сил ЗСУ наголошує: інтерес Польщі до українських напрацювань цілком прагматичний. Європейські рішення, які пропонувалися раніше, часто виявилися неефективними в умовах сучасної війни, де Росія активно використовує дрони як інструмент тиску, залякування та виснаження.
«Важливо було зустрітися і поговорити про подальші кроки, тим більше що Польща зацікавлена в таких засобах озброєння, які можна мати на балансі, експлуатувати й використовувати для захисту. Частина засобів, зокрема електронної боротьби, має подвійне призначення — вони можуть застосовуватися і в цивільній, і у військовій сферах. Ми бачимо загрозу з боку Російської Федерації, бачимо невідомі дрони над європейськими аеропортами й розуміємо, що багато продуктів, запропонованих раніше європейськими компаніями, просто не працюють. Водночас Україна має власний досвід і рішення, які вже реально захищають. Саме тому важливо вибудовувати взаємну співпрацю з Польщею, щоб створити ефективний інструмент протидії, який можна буде застосовувати і в Україні, і в Польщі», — зазначає він.
Експерт підкреслює, що наразі не варто затягувати дискусії, а масштабувати вже готові рішення та інтегрувати їх у спільну систему безпеки. Український досвід може стати важливою частиною європейської відповіді на повітряні загрози, які дедалі частіше виходять за межі війни й перетворюються на елемент гібридного тиску всередині ЄС.
Слухайте програму у прикріпленому аудіофайлі
Вікторія Машталер/Тарас Андрухович