Українська Служба

Юрій Фельштинський: Я переконаний, що між Трампом та Путіним укладена угода на зразок змови Гітлера зі Сталіним

22.01.2026 12:40
Про перший рік другого президентського терміну Дональда Трампа йдеться у коментарі Юрія Фельштинського — відомого російсько-американського історика і публіциста. 
Аудіо
  • Перший рік другого президентства Трампа
      (15.08.2025)
Зустріч Трампа і Путіна на Алясці (15.08.2025)foto:kremlin.ru

Повернення Дональда Трампа до Білого дому після неймовірно жорсткої кампанії, під час якої його ледь не вбили, для багатьох у світі стало шоком і потрясінням. Адже вважали, що двічі в одну й ту саму ріку не входять. Проте сталося не так, як багатьом гадалося й хотілося: Трамп повернувся  на радість Путіну і не лише йому.

Цілком можливо, що 20 січня 2025 року увійде до підручників з дипломатії, геополітики та історії міжнародних відносин як віха формування нового світового ладу і як символ завершення ліберально-демократичної парадигми, заснованої на повазі до міжнародного права, що склалася після Другої світової війни.

Про перший рік другого президентського терміну Дональда Трампа в ефірі програми «Міжнародний (без)лад» говорив Юрій Фельштинський  відомий російсько-американський історик і публіцист.

Слід наголосити, що він переконаний: і в особистому, і у зовнішньополітичному вимірах Трамп перебуває в агентурній залежності від Кремля. Саме цій темі присвячена його книжка «Багатоходівка століття: Дональд Трамп і Дмітрій Риболовлєв на повідку у Кремля».

Отже, так експерт бачить перший рік нового президентства Дональда Трампа в контексті світової політики, не оминаючи водночас і внутрішньоамериканського контексту.

«Безперечно, прихід Трампа до влади став несподіванкою. Тут мова навіть не стільки про сам факт його другої перемоги. Адже багато хто вважав, що вперше народ проголосував за нього помилково, не до кінця усвідомлюючи, ким є Трамп. Однак удруге, коли він переміг, його перемога була надзвичайно переконливою, і стало очевидно, що цього разу американський народ  приблизно 53% тих, хто проголосував за Трампа  добре розумів, за кого віддає свій голос. Водночас багато чого виявилося несподіваним, адже вважалося, що чимало різких заяв — як у сфері внутрішньої, так і зовнішньої політики  є лише даниною передвиборчій риториці. Проте з’ясувалося, що це було цілком чесне попередження про те, що насправді відбуватиметься».

Експерт додає, що є ще один момент, який надзвичайно важливо тут усвідомлювати:

«У питаннях внутрішньої політики президент Сполучених Штатів доволі серйозно обмежений. Хоча Трамп демонструє чималу винахідливість і знаходить хвіртки, що дозволяють йому обходити контроль, який існує над президентом США у сфері внутрішньої політики.

Натомість у питаннях зовнішньої політики системи стримувань і противаг немає навіть на теоретичному рівні. Американська система управління влаштована так, що у сфері зовнішньої політики президент має майже необмежені повноваження».

До слова, в інтерв’ю виданню The New York Times, Дональд Трамп заявив, що його повноваження як очільника США обмежені лише його «власною мораллю», а не міжнародним правом. «Є одне обмеження  моя власна мораль. Мій власний розум. Це єдине, що може мене зупинити»,  таке він сказав журналістам.

Ось що про такий підхід Трампа каже співрозмовник програми «Міжнародний (без)лад»:

«Зрештою таке можна сказати про Трампа і в питаннях внутрішньої політики, бо як виявилося в Америці немає законів.

Це звучить дуже дивно, адже всі ми, включно зі мною — я живу у Сполучених Штатах уже майже 50 років, з 1978 року, коли виїхав із Совєтського Союзу  вважали, що живемо в державі, де все визначається законами.

Натомість з’ясувалося, що в Америці, по суті, немає законів у класичному розумінні, а прецедентна система США побудована так, що законом стає лише те питання, яке пройшло через суд. Виявилося, що президент має можливість, за бажання, порушувати всі ті традиції й уявлення, на яких трималася держава».

Юрій Фельштинський, повертаючись до зовнішнього політичного курсу президента США, вважає, що перший рік його строку засвідчив, що інтереси Путіна й інтереси Трампа повністю збігаються і між ними є тісна співпраця:

«Цей союз побудований на повному збігу стратегічних інтересів двох лідерів. Адже і для першого  умовно кажучи, під першим номером в нас проходитиме Путін, а під другим — Трамп, головним ворогом є світова демократія.

Для Трампа цей головний ворог, відповідно, з одного боку перебуває всередині самих Сполучених Штатів — це приблизно половина населення країни. Ми бачимо реальну, надзвичайно серйозну глобальну битву між демократами й республіканцями всередині США. І очолює цю битву головний полководець  Дональд Трамп. У Північній Америці до цього додається ще й Канада: ми бачимо, як Трамп на риторичному рівні заявляє, що Канада має стати 51-м штатом Сполучених Штатів, а на практичному рівні тарифна політика США спрямована на послаблення цього "ворога"  демократичної Канади.

Але основний осередок демократії й головний супротивник Трампа  це демократична Європа. І для того, щоб цей ворог був ослаблений або навіть переможений, Трампу вкрай потрібна допомога Путіна».

І саме тому, як наголошує експерт, перешкодою для цих планів Трампа є Україна:

«Вся українська політика Трампа, по суті, безумовно спрямована проти України, але сама по собі Україна його не цікавить. Україна цікавить Трампа лише як та кістка в горлі, що застрягла у Путіна. Для того, щоб Путін вирушив на Європу, розгромив її і допоміг Трампу її перемогти, Трампу абсолютно необхідно, аби Путін спочатку розправився з Україною.

І власне це от ця причина, по якій весь 2025 рік, от починаючи з 20-го січня минулого року, коли Трамп став президентом, був присвячений темі здачі України Путіну».

Публіцист наголошує, що всі «мирні плани» Трампа, насправді були і є планами, складеними у Кремлі не лише щодо капітуляції України, але спрямованими на подальшу ескалацію війни у Європі:

«Це плани, які допускають вторгнення російських військ до Східної Європи. Саме тому жоден із цих планів, що передбачають демобілізацію української армії, не містить вимоги про демобілізацію російської армії. Не передбачається, що після укладення "мирної угоди" між Україною та Росією російська армія буде розпущена. Навпаки, ці плани виходять із того, що ця армія рушить у Східну Європу. І це саме те, що потрібно Трампу, адже реалізація його гасла "зробити Америку знову великою" можлива лише за однієї умови: якщо Європа буде зруйнована війною, як це сталося під час Першої світової війни і як це було під час Другої світової війни».

Експерт відзначив чому саме так сталося і теж виділив ключовий момент, коли план Путіна і Трампа зазнав краху і капітуляція не пройшла:

«Вона провалилася того дня, коли відбулася скандальна, жорстка і, можливо, для багатьох несподівана розмова між Зеленським, з одного боку, та Трампом і Венсом — з іншого, в Овальному кабінеті у Вашингтоні, в Білому домі. Саме тоді Зеленський фактично відмовився капітулювати.

Одночасно з цим була здійснена спроба змусити до капітуляції й Європу. І цей день також зафіксований в історії  це день, коли віцепрезидент Венс виступав у Мюнхені на конференції з безпеки Європи.

У присутності всіх політичних лідерів Європи у своїй промові про європейську безпеку він жодного разу не згадав Росію як головного агресора і головну загрозу європейській безпеці, жодного разу не згадав НАТО, зате, навпаки, зажадав, аби європейці допустили до влади фашистів. Саме так ця промова була сприйнята в Європі. Європа відмовилася капітулювати».

Юрій Фельштинський теж прокоментував питання, яке зараз у всіх міжнародних оглядачів на вустах — Гренландія. Ще не так давно всі ці заяви Трампа про бажання зробити найбільший острів світу, який є автономною областю Данії, здавалися чудернацькими і несерйозними. Проте останні тижні засвідчили чітко, що Сполучені Штати під його проводом підуть на все, включно з військовою операцією, аби досягнути цієї мети, навіть якщо це призведе до остаточного розриву з Європою. На думку експерта, за цим може стояти негласна угода Трампа з Путіним:

«Друга світова війна почалася з угоди між Гітлером і Сталіним про поділ Європи. Ці серпневі домовленості 1939 року стали, по суті, ключем до замка, який відчинив двері Другої світової війни. Я абсолютно переконаний, що подібна угода була укладена і між Трампом та Путіним.

Думаю, що остаточно вона була погоджена під час зустрічі Трампа і Путіна на Алясці. На це є певні непрямі вказівки. Зокрема, Віткофф  людина, близька до Трампа  після завершення цієї зустрічі дав інтерв’ю CNN, у якому заявив, що на переговорах обговорювали можливість російського вторгнення в Європу. Це питання порушували в контексті так званих "гарантій безпеки України". І коли було поставлене запитання, що станеться після капітуляції України, Путін відповів, що дає "чесне слово", що нібито російські війська не вторгатимуться до Європи.

У нормальній ситуації президент Сполучених Штатів мав би відповісти інакше. Він мав би сказати, що у разі вторгнення російських військ до Європи буде задіяна П’ята стаття договору НАТО. Проте очевидно, що цього не сталося і такого заперечення Путін не почув».

Співрозмовник програми «Міжнародний (без)лад» наголошує, що дискурс господаря Білого дому і його адміністрації довкола Гренландії є брехливим і він скерований на остаточне знищення євроатлантичної співпраці:

«Насправді ніхто Гренландії не загрожує. Хоча б тому, що Гренландія є частиною Королівства Данія, а Данія входить до НАТО, і в цьому сенсі європейські гарантії безпеки поширюються і на Гренландію.

Однак конфлікт між Європою та Сполученими Штатами довкола Гренландії насправді веде до остаточного руйнування НАТО і до остаточного розпаду Європейського союзу. Адже цілком очевидно, що будь-які агресивні дії США щодо Гренландії неминуче спричинять конфлікт між Європою і Сполученими Штатами.

І зрозуміло, що якщо Європа піде на конфлікт зі Сполученими Штатами через агресивні дії США щодо Гренландії, а вона на це піде, то окремі країни  такі як Угорщина, Чехія, Словаччина, Сербія, можливо, навіть Польща  можуть відмовитися підтримати загальноєвропейську політику з цього питання. Це реально може призвести до краху Європейського союзу. Саме в цьому зацікавлені і Трамп, і Путін».

Як пам’ятаємо, Дональд Трамп прийшов до влади під двома головними гаслами: «Make America Great Again» і «America First». Існують соціологічні опитування, які свідчать про те, що американці, навіть ті, хто голосував за Трампа, невдоволені тим, що Америка не стала «першою», що він значною мірою зосередився на питаннях зовнішньої політики. Таких 67%.

3 листопада у США пройдуть так звані проміжні вибори. Виникає запитанняякщо така погана для Трампа тенденція збережеться, коли лідирують демократи, що може призвести до послаблення його влади? Чи є така перспектива і як це може позначитися на зовнішній політиці? Ось, що каже експерт з цього приводу:

«Гадаю, основними для американського виборця будуть питання внутрішньої політики. Водночас, щоб завершити тему зовнішньої політики і, зокрема, Гренландії, яка може стати фактором саме у 2026 році, слід зауважити: якщо Трамп і вдаватиметься до якихось дій щодо Гренландії, то це станеться саме цього року. Потрібно розуміти, що дії Трампа стосовно Гренландії є, м’яко кажучи, беззмістовними ще й тому, що незалежно від того, що відбудеться в Гренландії в період його президентства, всі ці наслідки та кроки буде анульовано після відходу Трампа з Білого дому».

Експерт вважає, що на проміжних виборах у найгіршому для Трампа випадку він може втратити більшість в обох палатах — у Конгресі та Сенаті. Однак мені чомусь здається, що цього може й не статися. Експерт так пояснює чому таке малоймовірно:

«На останніх виборах, де Трамп здобув переконливу перемогу, головну нагороду за організацію цієї перемоги слід вручити демократам. Демократичний фланг Сполучених Штатів, на жаль, протягом десятиліть послідовно зміщувався від центру вліво. І ця вже неконтрольована навіть самими демократами "лівизна", неконтрольований лівий популізм, став настільки дратівливим чинником для більшості американського населення, що на останніх виборах вони проголосували за республіканців — і на рівні президентських виборів, і на рівні їх більшості в Конгресі та Сенаті.

Попри те, що політика Трампа багато в чому є і неконтрольованою, і безумною, немає жодних ознак того, що демократи зробили висновки з того, що сталося. Не видно, щоб ця партія отямилася, повернулася до традиційної центристської політики і через посилення свого центру почала ефективно протистояти Трампу».

Повна версія програми у прикріпленому звуковому файлі.

Матеріал підготував Назар Олійник

 

 

 

Побач більше на цю тему: Трамп путін

Професор Кубяк: У Кремлі задоволені, що американці віддають росіянам і китайцям частину простору на глобальній шахівниці

11.12.2025 07:06
Чого чекати Польщі, Україні та решті світу в контексті нової Національної стратегії безпеки США? Коментар політолога і міжнародного оглядача, професора Кшиштофа Кубяка (Університет імені Яна Кохановського у Кєльцях).