Правозахисники «Кримської правозахисної групи» наголосили, що з роками окупації кримська тематика зникає з перших шпальт світових медіа. Жертви репресій перетворюються на статистику, а їхні історії — на тло для нових воєнних і політичних криз.
Заступник голови правління «Кримської правозахисної групи» Володимир Чекригін зауважує, що Росія цілеспрямовано намагається витіснити Крим за межі міжнародного порядку денного, але безуспішно. «Попри всі спроби Москви, міжнародна позиція залишається незмінною: Крим — це українська територія», — зазначив він. Чекригін нагадав, що саме на тлі цієї принципової позиції окупаційна влада лише посилює тиск на місцеве населення.
Одним із наймасовіших і системних порушень міжнародного гуманітарного права залишається незаконний призов мешканців Криму до лав Збройних сил РФ. За словами Чекригінa, у 2025 році Росія провела чергові дві призовні кампанії, довівши їх загальну кількість з початку окупації до 22. «Щороку призивають щонайменше кілька тисяч кримчан, — зазначив правозахисник. — А тих, хто відмовляється, переслідують за кримінальними статтями».
Лише за минулий рік зафіксовані щонайменше 80 справ за статтею 328 КК РФ, з яких у більшості винесені обвинувальні вироки. При цьому сплата штрафів не звільняє людей від служби — їх однаково змушують ставати до лав російської армії, що є прямим порушенням Четвертої Женевської конвенції та Римського статуту МКС.
Крим залишається ключовою військовою базою для атак по материковій Україні. Звідси Росія запускає дрони-камікадзе, крилаті й балістичні ракети, які б’ють переважно по південних регіонах. У 2025 році особливо постраждала Одещина, зокрема історичний центр Одеси та об’єкти, що перебувають під захистом ЮНЕСКО. Удари завдавали шкоди не лише цивільній і портовій інфраструктурі, а й міжнародному судноплавству, що ще раз підкреслює роль Криму як плацдарму агресії.
Водночас, як зазначає Володимир Чекригін, дії українських правозахисників знаходять відгук у міжнародних інституціях. У 2025 році Європейський суд з прав людини ухвалив два важливі рішення у колективних справах проти Росії, визнавши незаконним переслідування громадян України в Криму за «дискредитацію» російської армії. «Суд прямо вказав, що Росія не має права застосовувати своє законодавство на окупованих територіях», — наголосив правозахисник.
Крім того, міжнародна Кримська платформа продовжує залишатися майданчиком для утримання фокусу на півострові, а Генасамблея ООН наприкінці року ухвалила чергову резолюцію з посиленими положеннями щодо злочинів проти цивільних і військовополонених.
Однією з найуразливіших груп в окупованому Криму залишаються незалежні журналісти та активні користувачі соціальних мереж. Журналістка-розслідувачка «Кримської правозахисної групи» Ірина Сєдова зазначає, що сьогодні будь-яка публічна незгода з окупацією може стати підставою для штрафу або ув’язнення. «Лайк, репост, хештег чи навіть нейтральна фраза “ми не хочемо війни” — усе це розцінюється як “дискредитація” армії», — сказала вона.
За словами Сєдової, 2025 року задокументовано 517 адміністративних проваджень за відповідною статтею, а загалом від початку повномасштабного вторгнення — понад півтори тисячі. Особливо цинічною виглядає практика перевірок телефонів на блокпостах ФСБ, куди потрапляють мешканці окупованих районів Херсонщини, які змушені їхати через Крим.
«Людей штрафують за фрази “Херсон — це Україна”, за український прапор у стрічці чи навіть за частину гімну», — зазначила Сєдова. За її даними, щонайменше 17 кримських журналістів і блогерів наразі позбавлені волі, а тиск на громадянських журналістів триває як у фізичній, так і в психологічній формах.
Ще драматичніша ситуація з незаконними ув’язненнями цивільних, вивезених до Криму з новоокупованих територій. Голова правління «Кримської правозахисної групи» Ольга Скрипник підкреслює, що півострів фактично перетворився на транзитну й зону утримання за ґратами викрадених українців. «Ми верифікували щонайменше 96 людей, вивезених із Херсонщини та Запоріжжя до Криму», — сказала Скрипник.
Частина з в'язнів утримується без жодних обвинувачень, а російська сторона просто заперечує сам факт їхнього існування. Окремо правозахисниця відзначила небезпечну тенденцію — різке зростання кількості жінок серед політичних бранців. За її словами, у 2025 році задокументовано щонайменше 64 жінки, позбавлені волі з політичних мотивів, причому вироки стають дедалі жорсткішими.
«Менше ніж 10 років майже ніхто не отримує», — сказала Скрипник. За приклад вона навела вироки у 16 і 22 роки, винесені літнім і молодим жінкам за статтями про «державну зраду». Часто переслідування торкається одразу кількох членів родини, що має на меті не лише покарання, а й залякування цілих спільнот.
Репресії не обмежуються політичними мотивами. Триває системне переслідування кримських татар за релігійною ознакою у так званих справах «Хізб ут-Тахрір», де, за словами Скрипник, докази підміняються свідченнями афільованих із ФСБ осіб. Навіть тяжкохворих або людей з інвалідністю, як-от незрячий Олександр Сізіков, після формального звільнення знову повертають за ґрати. Окремою лінією залишаються справи проти «диверсантів і шпигунів» — щонайменше 148 людей утримуються за цими статтями, багато з них були викрадені на півдні України.
Попри окремі обміни та звільнення, механізми повернення цивільних бранців росіян залишаються майже недієвими. За словами Скрипник, цивільні становлять менше 10% від тих, кого вдається повернути, а щодо Криму цифри ще нижчі. 2025 року вдалося визволити лише двох осіб, затриманих на півострові. Тим часом, за даними Секретаріату омбудсмана, станом на кінець року відомо про понад 16 тисяч цивільних, які були свавільно затримані або зникли безвісти на окупованих територіях чи в Росії.
Звіт «Кримської правозахисної групи» малює цілісну й тривожну картину: Крим перетворився на лабораторію репресивних практик, які Росія масштабувала на інші захоплені території. І водночас — на «сліпу пляму» міжнародної уваги, що поступово звужується. У цих умовах документування злочинів і збереження фокусу на Криму стає не лише правозахисною, а й стратегічною задачею, без якої тисячі людських доль ризикують остаточно зникнути з поля зору світу.
Повна версія у доданому звуковому файлі:
18:00 Krym_W'jazni_RP.mp3 Крим як в’язниця: як Росія посилює репресії та стирає людські долі на окупованому півострові
Олександр Савицький