Українська Служба

Волонтери з Польщі збільшують постачання генераторів для українських військових

13.02.2026 12:00
Пріоритетом залишається підтримка Збройних сил України, адже саме від їхньої спроможності тримати позиції залежить безпека і цивільних територій.
Аудіо
  • Розмова із волонтеркою Кароліною Куземою
     ,  , 10  2026
Скаут створює камуфляжну сітку в Празі, Чеська Республіка, 10 лютого 2026 рокуPAP/EPA/MARTIN DIVISEK

Зима лише загострила проблему автономного електропостачання, без якого неможливі ані стабільний зв’язок, ані робота медиків, ані ремонт техніки. Волонтерка і журналістка Кароліна Кузема в ефірі Польського радіо для України заявила, що генератори, зарядні станції та засоби енергоживлення залишаються критично важливими для фронту й тилу.

«Пріоритетом залишається підтримка Збройних сил України, адже саме від їхньої спроможності тримати позиції залежить безпека і цивільних територій. Допомога — це не спринт, а марафон», — підкреслила Кароліна Кузема, пояснюючи логіку довгострокових зборів.

Як розповіла волонтерка, її ініціатива, що починалася з невеликого збору для одного підрозділу, за майже чотири роки переросла у масштабну кампанію обсягом близько п’яти мільйонів злотих і охопила близько сотні військових частин. Лише з грудня було закуплено майже півсотні генераторів різної потужності, більшість із яких уже доставлені на фронт. Частину обладнання спрямовують також на підтримку цивільної інфраструктури — зокрема пунктів незламності, де потрібне живлення для зв’язку та навчання дітей онлайн.

Кузема пояснює, що акцент робиться на дизельних генераторах польського виробництва: вони економніші в експлуатації, пальне для них доступніше у війську, а постачання значно швидше, ніж у випадку імпорту з Азії. Великі установки використовують на позиціях, у стабілізаційних пунктах і тилових ремонтних базах, тоді як менші переносні пристрої рятують медиків у польових умовах, забезпечуючи роботу зв’язку та базового обладнання. Водночас частину техніки знищують обстріли, що лише посилює потребу в постійному оновленні ресурсів.

Окремою проблемою волонтерка називає втому суспільства від багаторічної війни та постійних зборів, однак наголошує, що стратегія має бути довгою і діяти на випередження — закупівлі на наступні зими планують уже зараз. Отриману відзнаку княгині Ольги вона розцінює не як особисте визнання, а як подяку передусім польським жертводавцям, які, за її оцінкою, забезпечили більшу частину фінансування.

У підсумку, за словами Куземи, волонтерська допомога залишається «мостом» між тилом і фронтом — необхідним, але таким, що потребує постійної підтримки і системної роботи.

Усю розмову можна послухати у доданому файлі.

Євгеній Дячков