Досвід війни в Україні показав, що небезпеку становлять не лише ракети чи літаки, а й масові атаки дешевих безпілотників. Програма SAN – один із головних оборонних проєктів Польщі, спрямований на захист від нових повітряних загроз, насамперед дронів. Тому SAN стане новим елементом багаторівневої ППО Польщі, поряд із програмами Wisła та Narew. Наприкінці січня підписано контракт на постачання 18 батарей системи вартістю близько 15 млрд злотих за участі польського оборонного сектору. Про значення проєкту та походження назви SAN розповів уповноважений міністра національної оборони з питань будівництва інтегрованої системи протиповітряної та протиракетної оборони, генерал Міхал Марціняк в ефірі «Кафе Армія» на Польському радіо 24.
«У побудові системи протиповітряної оборони, особливо її наземного компонента, усі великі системи мають кодові назви, що походять від назв річок. Найвищий рівень нашого купола, який ми будуємо, – це "Вісла", далі маємо "Нарев", тобто середню дальність, "Піліца" – малу дальність, і "Сан", який з’явився як протиповітряна система з можливістю боротьби з БПЛА», – зазначає Міхал Марціняк.
Новий проєкт має доповнити вже існуючі системи ППО та стати важливим елементом цілісної архітектури захисту повітряного простору.
«Визначаючи систему SAN, ми виходили з того, що це все ж таки буде протиповітряна система з можливістю боротьби з безпілотними повітряними системами. Головний акцент ми робимо на кінетичних засобах ураження, тобто, простіше кажучи, на різного роду середньокаліберних кулеметах і гарматах, а також на ракетах, які зможуть впливати на засоби повітряного нападу незалежно від того, чим саме вони є», – пояснює Міхал Марціняк.
За його словами, система буде універсальною і зможе знищувати як невеликі безпілотники, так і більш традиційні повітряні цілі.
«Сама система буде здатна знищувати як малі дрони з використанням програмованих боєприпасів, так і класичні засоби повітряного нападу – такі як гелікоптери чи літаки, що рухаються на малих висотах», – каже генерал Міхал Марціняк.
Після масованих влетів російських безпілотників у польський повітряний простір восени минулого року стало очевидно, що саме найнижчий ешелон оборони залишається найбільш вразливим. Генерал Міхал Марціняк пояснює, що в системі SAN ключову роль має відігравати швидкість ухвалення рішень: коли йдеться про дрони, що летять низько і швидко, часу на реакцію майже немає, тому значну частину процесу планують максимально автоматизувати.
«Ми робимо ставку на максимальну автоматизацію процесу ухвалення рішень, адже дрони рухаються на малих висотах і з великою швидкістю Тому система SAN у своїй конфігурації передбачає наявність різного роду сенсорів із різною дальністю дії, а також різною точністю, для того, щоб підрозділ, який буде визначений для виконання завдання, від самого початку був здатний відстежувати конкретну ціль і ухвалювати рішення саме в той момент, коли ці рішення мають бути ухвалені. Наша система C2 (Command&Control) вироблятиме рекомендації для командирів, визначаючи, яким засобом ураження, з оперативного і вартісного погляду, найкраще знищувати ціль», – акцентує Міхал Марціняк.
Сьогодні класифікувати дрони стає дедалі складніше. Розвиток цієї технології, особливо на українському фронті, показує, що дуже складно визначити, що насправді є безпілотником. За словами генерала, саме тому система SAN передбачає використання різних типів озброєння – від програмованих боєприпасів і класичної зенітної амуніції до ракет. Вона поєднуватиме сенсори та ефектори, аналізуватиме ситуацію і надаватиме рекомендації командирам щодо найефективнішого способу знищення цілі, з урахуванням як оперативних, так і вартісних факторів. У поєднанні з іншими ешелонами ППО – Pilica, Narew і Wisła – система SAN має забезпечити комплексний захист від загроз різного рівня: від малих дронів до балістичних ракет.
«При конструюванні цієї системи ми враховували всю наявну інформацію про використання протиповітряних систем в Україні. Також ми брали інформацію як із відкритих джерел, так і надану нам військовою розвідкою. Тож сама конфігурація системи у вигляді великої кількості машин, тобто забезпечення високої маневровості, це, зокрема, використання українського досвіду», – додав генерал Міхал Марціняк.
Питання безпеки, зумовлені війною, знаходять відображення і в економічних рішеннях, зокрема в політиці санкцій. Адміністрація Дональда Трампа 12 березня ухвалила рішення про так зване тимчасове послаблення санкцій щодо російської нафти. Це рішення стало несподіваним у загальній санкційній політиці Заходу, яка до цього переважно лише посилювалася. Політика обмежень формувалася поступово від перших санкцій після анексії Криму до масштабних пакетів після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. За цей час санкції охопили фінансовий сектор, енергетику, технології та тисячі фізичних і юридичних осіб, ставши основним інструментом економічного тиску на Москву.
Голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський звертає увагу: на початку війни Росія намагалася переконати як власне населення, так і зовнішній світ у своїй економічній стійкості.
«У 2022–2024 роках влада Російської Федерації заявляла, що санкції нібито є корисними: мовляв, вони дають змогу розвивати внутрішній потенціал без конкуренції з боку іноземних партнерів. Однак уже з 2024 року, а особливо у 2025, навіть найвищі офіційні особи, говорячи про проблеми російської економіки, почали використовувати формулювання "несприятливі зовнішні умови" – це фактично означало визнання дії санкцій, хоча й у дуже м’якій, завуальованій формі», – розповідає Ігор Бураковський.
Таким чином, навіть без прямих заяв Москва змушена визнавати, що санкції працюють. Водночас, як підкреслює Ігор Бураковський, ефективність санкцій напряму залежить від їхньої системності та послідовності.
«Звичайно, нам би хотілося, щоб санкції були більш комплексними, а їхні наступні хвилі – сильнішими порівняно з попередніми. Важливо також, щоб санкційна політика мала регулярний характер. Ми бачимо, що до 24 лютого Європейський Союз планував запровадити 20-й пакет санкцій, однак цей процес загальмувався, і наразі не до кінця зрозуміло, коли саме його буде ухвалено та яким буде його зміст», – зазначає Ігор Бураковський
Тимчасове послаблення санкцій США протягом 30 діб, дозволяє проводити окремі операції з вже відвантаженими партіями російської нафти. Це означає, що нафта, яка вже була завантажена на танкери, до запровадження нових санкцій, може бути легально продана і доставлена покупцю. Такі поставки призначалися переважно для деяких європейських країн і держав Азії, які мали попередні контракти на цю нафту. Однак це не стосується танкерів так званого «тіньового флоту Росії», які продовжують перебувати під забороною та контролем США і ЄС. Багато європейських урядів сприйняли рішення щодо послаблення санкцій проти Росії негативно. Вони наголошують на важливості узгодженої політики санкцій, де дії США мають бути синхронні з партнерами. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прямо висловив критику щодо рішення адміністрації Трампа, назвавши його невірним кроком у час, коли тиск на Москву навпаки має лише посилюватися. А голова Європейської Ради Антоніу Кошта зазначив, що рішення США тимчасово призупинити санкції на експорт російської нафти викликає велике занепокоєння, оскільки воно впливає на європейську безпеку.
За словами Ігоря Бураковського, санкції є ефективними лише за умови їх запровадження провідними економічними гравцями світу. Наразі до таких належать країни «Великої сімки», до складу якої входять як європейські держави, так і США, і з цією «Великою сімкою» дуже активно співпрацює Європейський Союз.
«Ситуація пов'язана з 30-денним послабленням санкцій не врятує економіку Росії. Це може дати їй певні бонуси чи короткострокові вигоди, але не стане тим рятівним механізмом, який дозволить Путіну вирішити всі свої проблеми», – каже Ігор Бураковський. З урахуванням політики Дональда Трампа складно спрогнозувати, чи залишиться послаблення санкцій проти Росії обмеженим у часі. Не виключено, що за певних економічних обставин Трамп може продовжити цей "пільговий період", фактично створивши для російської нафти більш сприятливі умови експорту.
«Трамп зазначає, що це рішення не матиме суттєвого ефекту для Російської Федерації, оскільки йдеться про нафту, яка вже завантажена на танкери й перебуває в морі. Через попередні обмеження ці танкери не могли розвантажитися, тож ця нафта зрештою потрапить на ринок. У результаті це може призвести до певного зниження цін, однак наскільки – питання відкрите. Водночас Росія все ж отримає певну вигоду, але вона буде незначною», – акцентує голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.
Він пояснює, що ситуація є доволі невизначеною, і ця невизначеність, своєю чергою, впливає на ціни на нафтовому ринку. Водночас ефективність санкційного тиску на Російську Федерацію залежить від трьох ключових чинників.
«Перший: санкції мають бути комплексними, максимально широкими за сферою застосування та охоплювати якнайбільше галузей. Чим більше країн долучається до санкційного режиму проти Росії, тим краще. Другий: будь-які відступи від економічного тиску на Російську Федерацію є неприпустимими як з політичних, так і з економічних міркувань. Третій: з огляду на ситуацію минулого року та нинішні реалії 2026 року, попри глобальні коливання цін на нафту та військово-політичні кризи, які створює, перш за все, Дональд Трамп, наразі існує сприятливий момент для того, щоб економічно дотиснути Російську Федерацію, але поки що ми цього не бачимо», – зазначає Ігор Бураковський.
Повну версію програми «На прицілі» можна прослухати в аудіофайлі або на сторінці з подкастами
США пом’якшують санкції, а Польща зміцнює захист свого неба
26:20 na 1903 01EC3657.mp3
Вікторія Машталер/Тарас Андрухович