У Катовицях 22–24 квітня відбувся XVIII European Economic Congress (EEC) — один із найбільших і найвпливовіших економічних форумів Центральної Європи, який щороку об’єднує представників бізнесу, політики, науки, самоврядування та міжнародних інституцій.
Цьогорічний захід пройшов під гаслом «Сила діалогу», а серед головних тем були безпека, конкурентоспроможність Європи, технологічна незалежність та оборона. Особливу увагу привернула дискусійна панель «Війна і технології», присвячена тому, як сучасні конфлікти змінюють саму природу війни.
У центрі обговорення були дрони, антидронові системи, супутникова розвідка, автономні бойові платформи та питання: чи є безпілотники справжньою стратегічною революцією у військовій справі чи лише тимчасовим технологічним трендом?
Керуючий партнер Expeditions Fund Станіслав Кастори переконаний, що сьогодні безпілотники вже стали головним інструментом асиметричної війни, коли дешевші рішення завдають багатомільярдних втрат сильнішому противнику.
«Російсько-українська війна значною мірою тримається саме на дронах. Ми бачимо, яких масштабних втрат українці завдають Росії, використовуючи безпілотники, що коштують лише кілька тисяч євро, але при цьому знищують танки та важку техніку», — наголосив він.
Як приклад Кастори навів українську операцію «Павутина», коли за відносно невеликі кошти вдалося завдати стратегічних збитків російській авіації.
«Ми говоримо про операцію, яка могла коштувати 2–3 мільйони доларів, а збитки для російської сторони сягнули мільярдів», — зазначив експерт. Водночас він переконаний, що домінування дронів не буде вічним.
«Гадаю, що дрони з часом відійдуть у минуле, якщо з’явиться технологія, здатна ефективно їх нейтралізувати. Але поки її немає, дрони беззаперечно домінують, особливо на українсько-російському театрі війни», — підсумував Станіслав Кастори.
Віцепрезидент правління Польської зброярської групи Пьотр Завєя вважає, що дрони вже стали невід’ємною частиною сучасної війни та залишаться на полі бою надовго. За його словами, ключовою тенденцією стане постійна технологічна гонка між удосконаленням безпілотників і пошуком способів їх нейтралізації.
«Навіть якщо буде створено систему, здатну їх нейтралізувати, одразу з’являться нові дрони, стійкі до такої нейтралізації. Єдине, що триватиме постійно, — це гонка між удосконаленням дронів і пошуком способів їх знешкодження», — пояснив Пьотр Завєя.
Генеральний директор Northrop Grumman у Польщі Кшиштоф Кристовський наголосив, що дрони вже назавжди змінили військову реальність, але головна трансформація відбувається значно глибше — у сфері автономних систем та військової розвідки.
«Зараз реалізується нова програма Loyal Wingman, яка поступово переходить у формат міжнародної співпраці під абревіатурою CCA — Collaborative Combat Aircraft», — пояснив він.
Йдеться про автономні винищувачі, які працюють у зв’язці з пілотованими літаками, виконуючи найнебезпечніші завдання без ризику для пілота.
«Маємо пілотований винищувач вартістю сотні мільйонів доларів, який супроводжується безпілотними літаками. Вони виконують дуже небезпечні для противника завдання, водночас зменшуючи ризики для людини», — зазначив Кшиштоф Кристовський.
Окремо він звернув увагу на українські далекобійні дрони.
«Сьогодні Україна створює безпілотники з радіусом дії близько 2000 кілометрів. Вони вже наближаються до того продукту, яким протягом багатьох років були крилаті ракети. Іноді це жартома називають «Tomahawk для бідних»», — сказав він.
Втім, на його думку, головна перевага у війні — не самі «ефектори», а інтелект.
«Ми часто зосереджуємося на тому, що стріляє. Але насправді війни виграються головою. Intelligence — це і розвідка, і інтелект, і ситуаційна обізнаність. Саме це створює вирішальну перевагу», — наголосив експерт.
Окрему увагу під час дискусії приділили ролі науки та університетів у формуванні сучасної оборонної екосистеми. Проректор у справах студентів AGH University of Krakow Рафал Данько зазначив, що Європа змушена переосмислювати пріоритети досліджень після десятиліть орієнтації переважно на цивільний сектор. Після 2014 року, а особливо після 2022 року, ситуація кардинально змінилася.
«Ми змушені повертатися до цієї воєнної реальності. Це не позитивний сценарій, але ми маємо дати відповідь на ці виклики і переорієнтувати як наукові дослідження, так і роботу університетів у напрямку підтримки оборонних технологій», — наголосив Рафал Данько.
Вікторія Машталер