В Україні формується новий для сучасних війн феномен — «приватна ППО», тобто залучення бізнесу і цивільних до захисту повітряного простору. Йдеться не про заміну держави, а про розширення системи оборони за рахунок недержавних акторів, які діють у тісній координації з військовими. Така модель ще донедавна виглядала концепцією, але війна змусила швидко перевести її у практичну площину.
Співзасновник та голова ГО «Аеророзвідка» Ярослав Гончар пояснює: це не політичне рішення «згори», а відповідь на реальний запит «знизу». Бізнес давно наполягав на можливості самостійно захищати свої об’єкти, і нинішні кроки лише легалізують цю ініціативу.
«Сам український бізнес давним-давно казав: дайте нам зброю — ми будемо захищати свою власність», — зазначає він. У цій логіці держава не делегує функції, а визнає реальність, яка вже склалася під тиском війни.
Водночас поява таких структур означає розмивання класичної монополії держави на застосування сили. За словами Ярослава Гончара, це один із ключових зсувів сучасної війни, де стирається межа між цивільним і військовим, а безпека стає спільною відповідальністю.
«Коли мова йде про виживання нації, всі ці уявлення про те, що тільки держава має право на силу, — зникають», — підкреслює він. У таких умовах суспільство природно бере на себе частину оборонних функцій.
Головний виклик цієї моделі — не стільки ресурси чи підготовка, скільки координація. Інтеграція великої кількості різних акторів у єдину систему ППО потребує нових управлінських підходів і чітких правил взаємодії. Втім, попри ризики, «приватна ППО» вже виглядає не тимчасовим рішенням, а ознакою глибшої трансформації: війна змінює сам принцип організації безпеки, наближаючи його до моделі, де держава, бізнес і громадяни діють як єдина оборонна екосистема.
Усю розмову можна послухати у доданому файлі
Ірина Ящишин