«Польща має всі передумови, щоб стати ключовим стовпом безпеки східного флангу, а НАТО повертається до своєї базової ролі колективної оборони», — наголосив начальник Генерального штабу Війська Польського Вєслав Кукула. Своєю чергою міністр закордонних справ Радослав Сікорський заявив, що в інтересах країни є максимально широка присутність американських військ у Європі, передусім у самій Польщі.
Ці заяви задали тон першому дню восьмої конференції Defence24 Days у Варшаві — однієї з ключових безпекових платформ Центрально-Східної Європи. Один із висновків: Альянс перебуває на етапі глибшої трансформації з акцентом на відновлення військового потенціалу та посилення стримування, а Польща поступово закріплює за собою роль одного з головних гарантів стабільності на східному фланзі.
Під час інавгураційної церемонії заходу виступив, серед інших, начальник Генерального штабу Війська Польського генерал Вєслав Кукула, який окреслив нинішній стан війська у Польщі. Він нагадав, що оборона Польщі вже давно не є лише внутрішньою справою, а частиною ширшої системи союзницької взаємодії в межах НАТО на прикладі навчань, спільних місій та присутності військових різних країн, зокрема, на східному фланзі.
«Зараз у Польщі разом із польськими військовими у межах місій НАТО та під американським командуванням служать близько 12 тисяч солдатів. Ми проводимо навчання "Amber Shock 26", де відпрацьовуємо оборону Польщі — інтенсивно, в режимі реальних сценаріїв. Поруч із нами тренуються підрозділи з Румунії та Великої Британії в межах союзницьких сил. Надійні нідерландські підрозділи протиповітряної оборони разом із системою Patriot щоденно невтомно підтримують нас у захисті нашого неба. Flightradar сьогодні знову буде наповнений інформацією про бойові та розвідувальні патрулі авіації Альянсу. Польські військові також беруть участь у місіях у Латвії та Румунії, а майже 500 наших офіцерів служать у структурах НАТО, формуючи плани оборони всього Альянсу», — розповів Вєслав Кукула.
Через розмови з військовими генерал Вєслав Кукула фактично відповідає на поширене запитання — чи справді союзники прийдуть на допомогу у разі загрози. І його відповідь однозначна: вони вже тут. За його переконанням, сила Альянсу залежить, як від партнерів, так і від власної готовності кожної держави, а роль Польщі у цій системі сьогодні помітно зростає. Під час виступу Вєслав Кукула звернув увагу, що у 2025 році Генеральний штаб Війська Польського завершив розробку нової програми розвитку Збройних сил, яка визначає процес розвитку та трансформації польської армії до 2039 року. Реалізація цієї програми, як наголосив він, дозволить Війську Польському не лише перемагати, а й кратно посилювати силу держави — через збереження здатності стримувати противника, створення умов для безпечного розвитку країни, а також правильного позиціонування Польщі в регіоні. Її головна ідея — це повна зміна підходу до стримування, продовжив генерал:
«Російську Федерацію можна перемогти, а наша мета — назавжди відбити в неї бажання до агресії. І не стільки шляхом подальшого розвитку надзвичайно дорогих систем обмеження доступу, скільки через більш насичене використання як відносно дешевих, так і дорогих систем далекого високоточного ураження. Систем, здатних знищувати джерела її сили та створювати для неї дорогі стратегічні й оперативні дилеми у разі збереження агресивної позиції щодо Польщі та держав-союзників. Збройні сили в мирний час до 2039 року будуть силами високої готовності, чисельність яких становитиме близько 500 тисяч військових з урахуванням нової форми служби — так званого резерву високої готовності. Ця структура буде здатна потроїти свою спроможність до проєкції сили у разі війни або безпосередньої загрози. Основою цієї програми є так звана «Велика сімка» — сім ключових спроможностей, які комплексно формують нашу кінетичну силу, бойову готовність і, зрештою, дух солдата, призначення якого — не героїчно загинути, а перемагати заради своєї Батьківщини. І це суттєва відмінність».
Під час розмови у форматі «fireside chat» у рамках безпекової конференції Defence24 Days, міністр закордонних справ Радослав Сікорський представив погляд на ті самі процеси вже з погляду історичного досвіду та стратегічних рішень, що формували сучасну польську армію:
«Ми починали як друга за силою армія Варшавського договору: 3500 танків, 450 тисяч солдатів у певний момент. Але так, ми були не по той бік. І ми пройшли через період, коли домінувала доктрина, що потрібні лише професіонали для експедиційних операцій. Був договір про звичайні збройні сили в Європі, і ми знищили багато техніки, яка, як виявилося, стала дуже корисною для України в її опорі Росії. Ми знищили — причому за великі кошти — мільйони протитанкових і протипіхотних мін. Ми знищили тисячі танків і багато іншого. І тепер територіальна оборона знову потрібна. Тож у певному сенсі ми відбудовуємо те, що колись уже мали», — додав Радослав Сікорський і також нагадав, що довіра і реальна присутність союзників не з’явилися одразу, а були результатом довгого і не завжди простого процесу. Головний акцент — Європа вже має достатньо ресурсів, питання лише в тому, чи вистачить політичної волі довести це до кінця. Радослав Сікорський нагадав про еволюцію підходів НАТО до безпеки східного флангу та зміну ролі Європи в системі оборони Альянсу. За його словами, Польща протягом перших років членства в НАТО фактично не була включена до планів реагування на кризові ситуації, а ключові рішення щодо посилення оборони регіону почали ухвалюватися значно пізніше.
«У нас уже були раніше претензії до НАТО. Пам’ятаєте, протягом перших десяти років нашого членства нас навіть не включали до планів на випадок надзвичайних ситуацій. Лише президент Барак Обама доручив НАТО розробити план дій для східного флангу. І вже тоді, 15 років тому, ми просили про дві важкі бригади. Фактично ми отримали їх лише після російського вторгнення в Україну…Наші завдання значно скромніші, ніж у США. У нас немає глобальної військової імперії. Нам потрібно лише стримати Путіна», — підкреслив міністр.
Радсолав Сікорський наголосив, що саме Україна зараз стала джерелом практичних уроків для НАТО і Заходу загалом — особливо в тому, як швидко змінюється сучасна війна і як до цього потрібно адаптуватися:
«Україна, ймовірно, опинилася б у значно складнішому становищі, якби так швидко не впровадила інновації у веденні війни дронами. І ці показники справді вражають. Передусім вони зробили те, що нам варто перейняти у їхній логістичній системі. Вона виглядає децентралізованою, робить ставку на конкуренцію та інновації. Очевидно, що там роблять щось правильно. Країна, яка виграла битву за Чорне море без флоту, яка фактично нейтралізувала переважну силу російських ВПС, і яка зупинила та завдає величезних втрат російському наступу на суші. Очевидно, Україна зробила те, чого від неї ніхто не очікував».
Радослав Сікорський підсумував один із ключових уроків війни Росії проти України — як змінюється сама логіка ведення бойових дій. Він звернув увагу на те, що нові технології та підходи не просто дають перевагу, а інколи навіть обертають традиційні сильні сторони противника проти нього самого.
Варшавський безпекового форуму Defence24 Days 2026 зібрав міністрів оборони, генералів, представників НАТО, ЄС та оборонної промисловості для обговорення майбутньої архітектури безпеки регіону. Фокус дискусій, зокрема полягав у тому, як має виглядати взаємодія державного та приватного секторів оборонної промисловості, і чи здатна Європа сформувати цілісну індустріальну екосистему, яка одночасно забезпечуватиме оборонні потреби та конкуруватиме на глобальному ринку. Заступник міністра національної оборони Конрад Голота наголосив, що попри критику польської оборонної промисловості, вона вже має низку сильних проєктів і поступово нарощує спроможності. За словами урядовця, Польща робить ставку, як на закупівлі, так і насамперед на локалізацію виробництва та трансфер технологій.
«Ми маємо унікальні проєкти та якісну продукцію, але попереду ще багато роботи. Ми надолужуємо відставання — і це процес на роки, а подекуди й на десятиліття. Водночас ми розвиваємо власні виробничі лінії та наполягаємо на міжнародному партнерстві з обов’язковим трансфером технологій. Польща сьогодні — один із найкращих ринків для інвестицій у Європі», — зазначив Конрад Голота, і підкреслив, що розвиток польськлї оборонної галузі вже відбувається на практиці, через конкретні виробничі програми, модернізацію та інвестиції.
Начальник Агентства озброєнь, генерал Артур Куптель наголосив, що ефективність програми SAFE залежатиме від здатності держави та промисловості швидко інвестувати та масштабувати виробництво:
«SAFE — це потужна можливість. Питання лише в тому, як ми її використаємо. Повітряні сили, Сухопутні війська, Військово-морські сили, Сили оборони кіберпростору, а також Територіальні війська — всі вони отримають значні обсяги техніки, значна частина якої буде вироблена польськими компаніями», — сказав він.
Через зростання попиту на озброєння учасники дискусії обговорювали здатність промисловості швидко нарощувати виробництво. Президент Польської зброярської групи Адам Лешкевич зазначив, що потужності вже зараз збільшуються, але потребують подальших інвестицій.
«Ми говоримо про конкретні підприємства та виробничі майданчики, які сьогодні мають визначені потужності та стан інфраструктури і потребують фінансування для їх розширення. У багатьох сегментах вони вже вищі. Йдеться, зокрема, про виробництво малокаліберних боєприпасів у Mesko, системи Łucznik, Grot, а також про Borsuk і Krab — бронетехніку, яку виробляють у Гуті Стальовій Волі. І це лише частина прикладів, де є потенціал для нарощування виробництва. Також застосовуються організаційні рішення, наприклад, робота у три зміни, сім днів на тиждень тощо», — зазначив Адам Лешкевич.
Він зазначив, що подібних прикладів у польській оборонній промисловості стає дедалі більше, зокрема у сфері виробництва боєприпасів калібру 155 мм. У польському місті Красник компанія Mesko, що входить до складу Польської зброярської групи (PGZ) будує завод з виробництва корпусів артилерійських снарядів калібру 155 мм. Це стратегічний проєкт, спрямований на збільшення спроможності Польщі у виробництві великокаліберних боєприпасів. Загалом, за його словами, процеси нарощування потужностей відбуваються практично в усіх сегментах галузі, і сьогодні складно знайти сферу, де б не здійснювалися інвестиції та фінансування для посилення виробничих спроможностей.
Окремий акцент зроблено на співпраці Польщі та України в оборонній сфері, яка вже має вимір практичних проєктів. Голова правління Grupa WB Пйотр Войцеховський наголосив, що співпраця з Україною триває ще з 2014 року і вже має значні результати.
«Ми почали співпрацю та постачання для Збройних сил України безпілотних систем ще у 2014 році. З 2018 року маємо власну структуру в Україні, яка сьогодні налічує близько 200 працівників. Ми виробляємо безпілотні системи, ведемо спільні R&D роботи та взаємний обмін компонентами. Загальний оборот уже перевищив 300 мільйонів євро і наближається до 500 мільйонів. Напевно, складно знайти більш показовий приклад реальної співпраці між двома державами, коли іноземна компанія інвестує в іншу країну саме під час війни», — сказав Пйотр Войцеховський.
Програму «На прицілі» можна прослухати у прикріпленому аудіофайлі або на сторінці з подкастами
Тарас Андрухович/Вікторія Машталер