Ухвалена урядом України концепція реформування паливно-енергетичного комплексу базується на створенні розгалуженої системи так званих «енергетичних сот». Кожен елемент цієї структури має функціонувати автономно, але зберігати інтеграцію зі загальнодержавною енергомережею.
Перший рівень нової моделі охоплює базову генерацію, атомну енергетику, магістральні мережі, стратегічні резерви та загальну диспетчеризацію системи. Другий етап передбачає регіональну автономність із формуванням окремих логістичних маршрутів та накопиченням необхідного ремонтного обладнання.
Третій рівень покладає на місцеві громади завдання із забезпечення живлення лікарень, водоканалів та освітніх закладів. Четвертий рівень залучає бізнес та об'єднання співвласників багатоквартирних будинків до процесів виробництва і накопичення електричної енергії. Для реалізації цієї стратегії Кабінет міністрів ухвалив рішення про запуск спеціального конкурсу на будівництво нових генеруючих потужностей обсягом понад один гігават.
Впровадження моделі відбувається на тлі тривалого відновлення пошкоджених промислових об'єктів та підготовки до літніх пікових навантажень. Директор київського Центру досліджень енергетики Олександр Харченко відзначив наявність серйозного дефіциту в системі через руйнацію великих теплових та гідроелектростанцій: «Об'єктивно, ситуація залишається доволі складною, тому що ми втратили дуже суттєві генераційні спроможності. Вони поки не відновлені, хоча процеси тривають. Найлегше з атомним сектором, там планові ремонти відбуваються».
За словами експерта, графік ремонтів АЕС складено так, щоб вивести максимальну потужність у липні-серпні, коли через спеку очікується високе споживання електроенергії. Водночас ситуація з тепловою генерацією є вкрай напруженою через втрату великих об'єктів. Харченко сподівається, що до кінця літа в систему вдасться повернути щонайменше 1–1,5 гігавата потужностей. За його словами, найважче наразі доводиться великим містам-споживачам, як-от Києву, Харкову, Одесі, Дніпру та Кривому Рогу, де місцева влада активно працює над встановленням когенераційних установок і резервного живлення для водоканалів та опалення.
Першочерговим завданням для великих міських агломерацій залишається розрив зв'язку між відключеннями електрики та зупинкою систем комунального життєзабезпечення. Йдеться про стабільну роботу водопостачання і теплокомуненерго. Енергетики фокусуються на підготовці котельного обладнання ТЕЦ до роботи взимку. Спеціалісти завершують ремонтні роботи на ключових об'єктах великих міст для забезпечення споживачів гарячою водою та теплом, сказав Олександр Харченко: «Можна впевнено сказати, що до опалювального сезону всі ТЕЦ, саме потужності з опалювання, відновлять. Сумнівів немає, і навіть четверта ТЕЦ, яка дійсно не мала можливості оперувати останні тижні зими, вона вже і гарячу воду подає. Я би сказав, що ті плани, які я зараз бачу в ході реалізації в Києві, вони здатні усунути десь 70% причин, чому опалення зникало минулої зими».
Фахівець пояснив, що раніше тепло зникало через знеструмлення водозаборів, але тепер цю проблему з резервним живленням планують повністю закрити. Водночас ризик фізичного ураження самих об'єктів ракетами залишається, оскільки захистити відкриті елементи інфраструктури від прямого влучання балістики вкрай складно.
Паралельно з ремонтом великих електростанцій в Україні триває резервування теплопостачання та струму в окремих житлових кварталах. Для багатоквартирних будинків, шкіл та лікарень закуповують мобільні котельні. Також комунальні служби встановлюють високопотужні дизельні генератори, розповів Олександр Харченко: «Зараз по більшості будинків Києва, а в Києві всього 15 тисяч будинків, резервування зрозуміло, як зробити. Да, там не буде плюс 20, але в цих будинках резервного опалення вистачить, щоб було плюс 16, плюс 18. Але є приблизно 2,5 тисячі будинків, які поки що технічно зарезервувати неможливо».
Експерт додав, що для таких складних об'єктів зараз готують мобільні котельні та потужні генератори. Повне розв'язання проблеми резервування для абсолютно всіх будинків вимагатиме близько трьох років та значних коштів. Попри це, скоординована робота уряду та місцевої влади дає підстави очікувати значно вищої готовності до наступної зими, ніж торік.
Крім підготовки до зимових низьких температур, серйозним викликом може стати й літній період. Фахівці очікують високі показники спеки найближчими місяцями. Збільшення роботи кондиціонерів промисловими підприємствами та населенням загрожує додатковим навантаженням на мережу. В пікові години споживання у великих індустріальних центрах можливе запровадження тимчасових стабілізаційних обмежень, застеріг Олександр Харченко: «Якщо будуть температури 35+, то, об'єктивно, в певні години можливі обмеження. Я не знаю, чи вони проб'ють бар'єр обмежень для бізнесу, чи доведеться обменять населення. Передбачити це зараз неможливо, але навіть якщо щось і буде, то це не буде таким критичним».
На думку експерта, можливі літні відключення триватимуть максимум до чотирьох годин на добу. Проте великі центри на кшталт Києва, Одеси чи Кривого Рогу опиняться в зоні підвищеного ризику через високу щільність споживання. Це стимулює середній бізнес активно шукати альтернативні джерела живлення замість звичайних генераторів.
Одночасно з руйнуванням об'єктів української електричної генерації, Російська Федерація продовжує системні атаки на інші галузі. Під ударом опинилися підприємства газовидобувної сфери. Метою цих дій є зрив планів із накопичення природного газу в підземних сховищах, сказав директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Він вважає, що ворог прагне виснаження фінансових ресурсів України через необхідність імпорту палива.
«Від січня місяця були десятки атак по газовидобутку. Ціль, зрозуміло, зруйнувати український газовидобуток, для того, щоб Україна не могла підготуватись до зими, зірвала плани закачування природного газу в підземні сховища і вимушена була закуповувати більше імпортного газу. Намагалися також зруйнувати три котельні комунальні в Києві», – додав експерт.
Цілеспрямованих масованих ударів по великій генерації чи підстанціях «Укренерго» останнім часом не зафіксовано, бо фокус ворога змістився на газову інфраструктуру, зазначив Омельченко. Для нівелювання цих ризиків він запропонував розвивати децентралізоване постачання зрідженого газу (LNG) з Європи автомобільним транспортом безпосередньо на підприємства, що дозволить локальним об'єктам генерації працювати незалежно від цілісності центральної газотранспортної системи.
На інтенсивність бойових дій та характер ударів по паливно-енергетичному комплексу України суттєво впливає міжнародний політичний контекст. Поведінка американського політичного істеблішменту під час передвиборчої кампанії формує певні очікування у керівництва Росії, вважає Володимир Омельченко. Він розкритикував політичні мотиви дій Вашингтона та Москви в контексті майбутніх виборів до Конгресу США: «Адміністрація Трампа не особливо й стримувала, тому що ми ж пам'ятаємо, як після атак взимку по тепловим електроцентралям Трамп сказав, що Росія хоче миру. Тому думаю, що тут певний договорнячок був між Трампом і Путіним, мабуть, вони розраховували, що Україна взимку не зможе витримати цих ударів і тоді буде так званий мир, насправді капітуляція. Трамп зрозумів, що для нього зараз перед виборами проміжний парламент американський в листопаді стає достатньо пекельним», – заявив експерт.
Омельченко додав, що американський політик прагне зняти українське питання з виборчого порядку денного, продемонструвавши відстороненість від конфлікту. Така позиція обумовлена тим, що ця тема більше не приносить йому очікуваних електоральних дивідендів перед важливим голосуванням у листопаді.
Запровадження нової моделі енергетичної стійкості вимагає консолідації зусиль центральної влади та місцевого самоврядування України. Реалізація середньострокових планів із захисту міської інфраструктури дозволить суттєво підвищити надійність постачання тепла та води населенню, кажуть експерти. Споживачі та представники приватного сектору мають стати активними учасниками процесу стабілізації енергетичного балансу країни. Оборонні заходи та розбудова автономних систем живлення залишаються головними пріоритетами для забезпечення життєдіяльності великих стверджують аналітики українського енергоринку.
14:09 Energo_RP.mp3 Україна готує чотири рівні енергетичної оборони
Олександр Савицький