Саміт НАТО в Анкарі завершився без гучних сенсаційних заяв, але з рішеннями, які в найближчі роки можуть мати цілком конкретне значення для безпеки Польщі. Лідери держав Альянсу підтвердили непорушність статті 5 Вашингтонського договору, визнали Росію головною загрозою євроатлантичній безпеці та оголосили про подальше посилення потенціалу стримування й оборони. Водночас вони наголосили, що європейські союзники повинні взяти на себе більшу відповідальність за власну безпеку, зберігаючи при цьому міцні трансатлантичні зв'язки зі Сполученими Штатами Америки.
Для Польщі це не лише політичні декларації. Країну вкотре назвали одним із лідерів НАТО за рівнем оборонних видатків і темпами модернізації збройних сил. Також було підтверджено незмінність американських зобов'язань щодо східного флангу Альянсу та анонсовано розвиток логістичної інфраструктури НАТО, яка забезпечить швидше перекидання військ, техніки та матеріального забезпечення у разі кризи. Не менш важливими стали рішення про збільшення виробництва боєприпасів і озброєння, а також про збереження довгострокової військової підтримки України.
Одним із найконкретніших результатів саміту стала й угода про створення в Європі системи сервісного обслуговування ракет-перехоплювачів PAC-3 MSE для зенітно-ракетних комплексів Patriot. Це важливий крок до того, щоб не залежати виключно від сервісних потужностей у Сполучених Штатах і суттєво скоротити час повернення цих ракет до бойової готовності. Для держав східного флангу НАТО, зокрема й Польщі, це означає вищу доступність ключових засобів протиповітряної та протиракетної оборони, а також посилення стійкості всієї системи оборони Альянсу.
Перебуваючи в Анкарі, віцепрем’єр-міністр, міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що відповідну угоду було укладено із рядом близьких союзників. Міністр додав, що ця угода має велике значення для зміцнення безпеки, а Польща є трансатлантичним мостом, який поєднує ці спроможності.
«Ракети PAC-3 ми будемо обслуговувати в Європі. Ми починаємо із сервісного обслуговування, яке раніше інколи тривало до двох років. Ми робимо все можливе, щоб трансфер технологій відбувався зі Сполучених Штатів до Європи. Це відчутні, конкретні результати нашого членства в Альянсі», — наголосив міністр.
Керівник Міністерства національної оборони також додав, що крилаті ракети Barracuda-500, що вироблятимуться в Польщі, постачатимуться і до інших країн НАТО:
«PGZ спільно з Anduril реалізує інвестиційний проєкт у Бидгощі. Йдеться про Barracuda-500 — крилаті ракети великої дальності, високоточної дії та з низькою собівартістю виробництва, тобто значно дешевші за інші класичні ракети такого типу. Польща буде не лише виробником, а й дистриб’ютором цих ракет для інших європейських держав. Сьогодні відповідні угоди вже були підписані з Естонією та Латвією», — розповів Владислав Косіняк-Камиш.
Польща веде переговори з американцями, аби стати виробничим хабом для американського озброєння. На цьому також наголосив віцеміністр національної оборони Польщі Цезари Томчик.
«Сьогодні ми є державою, яка має власні спроможності. Перший такий проєкт уже реалізовано. Тобто саме Польща стане місцем, де працюватиме сервісний центр для танків Abrams, як для всіх американських сил у Європі, так і для всієї Європи. Ми хочемо, щоб так само було й у випадку з ракетами PAC-3. Це, безумовно, наш пріоритет. Ракети Hellfire, засоби далекобійного ураження для систем HIMARS — саме ці питання зараз є основою переговорів з американською стороною щодо створення спільного виробництва на території нашої країни», — зазначив Цезари Томчик.
За словами віцеміністра, лише за останні роки Польща інвестувала близько 65 млрд доларів у закупівлю американського озброєння, а в перспективі планує інвестувати ще приблизно 150 млрд доларів у техніку, виробничі та сервісні потужності. На думку військового експерта, оглядача Portal Obronny Юліуша Сабака, перенесення сервісних і виробничих можливостей ближче до потенційного театру бойових дій значно підвищує стійкість Альянсу.
«Будь-яка ситуація, коли ланцюги постачання стають коротшими і водночас дублюються, є позитивною. Якщо щось трапиться, ми матимемо резервне джерело компонентів або виробництва. Сучасні конфлікти показали, наскільки важливо виробляти якомога більше продукції і якомога ближче до місця її використання», — пояснює Юліуш Сабак.
Якщо рішення про сервісне обслуговування ракет PAC-3 у Європі можна назвати одним із найважливіших практичних результатів саміту для союзників, то не менш знаковими стали й рішення щодо подальшої підтримки України. Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати готові передати Україні ліцензію на виробництво ракет для систем Patriot безпосередньо на її території. Водночас країни НАТО домовилися виділити Україні 70 мільярдів євро на закупівлю озброєння. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що був приємно здивований рішенням американської влади.
«Сполучені Штати неохоче діляться своїми технологіями, а якщо ракети-перехоплювачі вироблятимуться в Європі, то й Польща може отримати від цього вигоду. Альянс виходить із цього саміту зміцненим завдяки новим деклараціям щодо збільшення оборонних видатків і твердому переконанню, що ми й надалі залишаємося в одній команді. А рішення про виробництво військової техніки в Європі має серйозно змусити Владіміра Путіна замислитися, адже це означає, що вже впродовж найближчих кількох місяців Україна матиме чим захищатися від російських балістичних ракет», — підкреслив Радослав Сікорський.
Загалом польська влада оцінює саміт Північноатлантичного альянсу в турецькій Анкарі як такий, що «перевершив очікування». У декларації, ухваленій за підсумками саміту, держави НАТО називають Росію безпосередньою загрозою трансатлантичній безпеці.
Поки лідери країн НАТО обговорювали в Туреччині майбутнє колективної безпеки та адаптацію Альянсу до нових загроз, у Варшаві зробили ще один практичний крок у цьому напрямку. Польща та США підписали Декларацію про співпрацю у розвитку військових космічних можливостей. Документ стосується сфери, яка ще кілька років тому здавалася переважно технологічним майбутнім, але сьогодні вже є невід’ємною частиною сучасної оборони. Супутниковий зв’язок, навігація, розвідка, раннє попередження про ракетні загрози та моніторинг космічного простору — усе це безпосередньо впливає на здатність армій діяти швидко та ефективно.
Як зазначив віцеміністр національної оборони Польщі Цезари Томчик, Польща лише формує власні можливості у космічній сфері, тоді як для союзників НАТО космос уже став повноцінною операційною сферою.
«Ще кілька років тому, коли в Польщі говорили про Космічні сили чи розвиток космічних можливостей, багато хто сприймав це зі скепсисом. Наприкінці 2023 року Польща не мала жодного власного супутника. Натомість уже до кінця цього року на навколоземній орбіті працюватимуть 11 польських супутників. І це далеко не межа наших амбіцій», — наголосив Цезари Томчик.
Символом розвитку польських космічних можливостей став, зокрема, супутник PIRX — перший польський оптико-електронний супутник, його запуск став ще одним свідченням того, що Варшава поступово переходить від планів до практичного розвитку власної космічної інфраструктури. Підписана декларація стала продовженням співпраці між Польщею та США. Вашингтон допоміг Варшаві у створенні Центру космічних операцій, а також забезпечив доступ до систем військового супутникового зв’язку. За словами Цезари Томчика, новий етап співпраці охоплюватиме, зокрема, раннє попередження про ракетні загрози, супутниковий зв’язок, протидію перешкодам GPS, спільні навчання та підготовку військовослужбовців.
«Космос — це найвища командна гра» — ця цитата зі Стратегії партнерства США у сфері космосу, за словами бригадного генерала, директора Департаменту інновацій Міністерства національної оборони Польщі, уповноваженого міністра національної оборони Польщі з питань космічного простору Марціна Гурки, найкраще описує сучасний підхід до розвитку космічних можливостей. За його словами, одним із нових напрямів є так званий space control — контроль космічного простору, пов’язаний із захистом власних та союзницьких ресурсів.
Вікторія Машталер/ IAR/Т.А