Європа більше не живе очікуванням завершення війни. Російська агресія змусила країни НАТО готуватися до протистояння та серйозного посилення власних оборонних спроможностей на десятиліття вперед. Війна стала випробуванням для української армії і переломним моментом для всієї системи європейської безпеки. Один із головних висновків союзників — майбутня безпека Європи неможлива без урахування українського досвіду. Під час міжнародної дискусії у Гданську міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна наголосив, що саме український спротив російській агресії дозволив європейським країнам отримати час для зміцнення власної оборони. За його словами, Європа надто довго недооцінювала російську загрозу — після війни Росії проти Грузії у 2008 році та окупації Криму і частини Донбасу у 2014 році.
«На жаль, мушу сказати, що Європу розбудив не лише Путін. Європу розбудили Путін і Трамп разом. І тепер ми повинні максимально використати той час, який для нас виборює Україна», — зазначив Маргус Цахкна.
Водночас естонський дипломат наголосив, що підтримка України залишається ключовою, але паралельно Європа повинна посилювати власні оборонні можливості.
«Ми повинні підтримувати Україну й надалі, але водночас необхідно усвідомити, що для довгострокової безпеки Європи та справедливого миру в Україні потрібен двоетапний підхід: більший тиск на Росію і підтримка України. Сьогодні союзники вже розуміють, що Росія залишатиметься агресивною державою незалежно від того, хто буде при владі у Кремлi», — сказав він, — «Саме тому країни східного флангу НАТО суттєво збільшують оборонні витрати. Естонія цього року спрямовує на оборону 5,4% ВВП, понад 5% витрачають також Польща, країни Балтії, Фінляндія та інші союзники».
За кілька років повномасштабної війни сам характер бойових дій змінився — на зміну традиційним підходам прийшло технологічне протистояння, де перевагу отримує той, хто швидше створює, впроваджує та вдосконалює. Заступник міністра оборони України з питань європейської інтеграції Сергій Боєв зазначає, що за час повномасштабного вторгнення зміни на полі бою стали кардинальними.
«Якщо зробити крок назад і порівняти ситуацію у 2022 році з тим, що ми бачимо зараз, зміни справді разючі. Фактично ми стали свідками повної трансформації війни», — говорить Сергій Боєв.
Він пояснює, що частина традиційного озброєння, яке роками залишалося основою армій світу, сьогодні потребує модернізації.
«Найкращий приклад — це безпілотники. Вони забезпечують приблизно 95% бойової ефективності на полі бою. Якщо говорити точніше, то з українського боку близько 90% уражень противника забезпечують саме українські безпілотники», — зазначив представник Міністерства оборони України.
Генеральний директор АТ «Українська оборонна промисловість» Герман Сметанін розповів, що за роки війни підприємства компанії збільшили виробничі можливості у десять разів.
«До нашої структури входить 81 державне підприємство. Торік майже 40 відсотків усієї української зброї було виготовлено саме на наших підприємствах», — зазначив він, і додав, що у 2022 році обсяг виробництва української оборонної промисловості становив близько 500 мільйонів доларів. Уже у 2025 році, відповідно до замовлень Міністерства оборони України, він зріс майже до 5 мільярдів доларів, тобто приблизно у десять разів. Але головна особливість українського оборонного виробництва сьогодні — швидкість адаптації до потреб фронту.
«Ми змінюємося не просто заради самої адаптації. Ми впроваджуємо лише ті зміни, які продиктовані реальними потребами українських військових і досвідом війни», — наголосив Герман Сметанін.
Матеріал можна прослухати у доданому аудіофайлі або на сторінці з подкастами
Вікторія Машталер