Попри постійне посилення української протиповітряної оборони, повністю закрити небо над усією територією країни практично неможливо. Росія продовжує збільшувати інтенсивність повітряних атак, використовуючи широкий спектр засобів ураження — від балістичних ракет до модернізованих зенітних ракет і керованих авіабомб. Крім того, Москва активно поповнює свої запаси озброєння, зокрема за рахунок співпраці з Північною Кореєю, що створює додаткові виклики для української системи ППО.
Водночас ці загрози дедалі більше стосуються і європейських країн. Досвід України демонструє, що сучасна повітряна війна вимагає не лише значної кількості систем ППО, а й постійного розвитку нових технологій, авіації та засобів перехоплення. Саме швидкість ухвалення рішень, розвиток оборонного виробництва та координація між союзниками можуть визначити, наскільки готовими країни НАТО будуть до можливих викликів у майбутньому.
Послухати можна в аудіозапису в додатку або на сторінці з подкастами.
Олексій Бурлаков