Безпілотники кардинально змінили характер сучасної війни, а досвід України став головним джерелом знань про те, як ефективно протидіяти новим повітряним загрозам. Рішення, випробувані на найгарячіших ділянках фронту, сьогодні уважно вивчають союзники, які зміцнюють власні оборонні спроможності. Які антидронові системи довели свою ефективність у реальних бойових умовах, які висновки з українського досвіду може зробити Польща та як підготуватися до викликів майбутніх конфліктів? Саме ці питання обговорили учасники дискусії у форматі Fire chat: «Від Бахмута до польського кордону: які антидронові системи довели свою ефективність на полі бою», що відбулася під час Варшавського оборонного ярмарку.
Модератором зустрічі був військовий експерт та головний редактор видання Portal Obrony Юліуш Сабак, а його співрозмовником – генерал бригади Мірослав Боднар, інспектор військ безпілотних систем озброєння Генерального командування Збройних сил Польщі. Передусім військовий звернув увагу, що розвиток безпілотних технологій змінює не лише засоби ураження, а й саму логіку протидії повітряним загрозам. За його словами, сучасна війна змушує відмовлятися від дорогих рішень на користь дешевших і швидших систем, а ключовим фактором стає час реакції.
«Система протидії безпілотникам уже змінилася і продовжує змінюватися. Використання дорогих засобів проти дешевих дронів часто вже не має практичного сенсу, тому сьогодні шукають швидші й доступніші рішення. Якщо раніше система передбачала виявлення, супровід і знищення цілі, то тепер після виявлення майже одразу має відбуватися перехоплення. Час реакції стає критичним фактором — у сучасній війні рішення потрібно ухвалювати за лічені секунди», — каже генерал Мірослав Боднар.
Говорячи про сучасні системи боротьби з безпілотниками, генерал Мірослав Боднар наголосив, що їхню ефективність визначає не окремий засіб ураження, а злагоджена робота всієї системи. За його словами, саме взаємодія розвідки, управління, засобів ураження, захисту та логістики забезпечує успішну протидію повітряним загрозам.
«Ефективність систем протидії безпілотникам визначає не один окремий засіб ураження, а злагоджена робота всієї системи. Ключовими елементами є розвідка, система командування та управління C2, а також засоби ураження. До них додаються захист власних систем і логістичне забезпечення — без цих компонентів жодна система не зможе ефективно працювати. Сьогодні для виявлення цілей використовуються різні технології — від радарів до акустичних і пасивних систем. Усі ці елементи мають працювати разом, щоб забезпечити ефективне кінетичне або некінетичне усунення загрози», — пояснив Мірослав Боднар.
Окрім захисту від масованих атак дронів, сучасні армії шукають способи захистити окремого військового від постійної загрози з повітря. Генерал Мірослав Боднар наголосив, що поряд із новими технологіями головну роль і надалі відіграють базові принципи маскування та прихованості:
«Нічого не змінилося — маскування та прихованість залишаються надзвичайно важливими. Сучасні технології, штучний інтелект і системи розпізнавання дозволяють дронам самостійно виявляти потенційні цілі. Тому військові мають знову приділяти особливу увагу базовим навичкам, які були основою підготовки солдата від самого початку служби. Український досвід показує, що на сучасному полі бою будь-яка помилка у прихованості може мати смертельні наслідки».
Генерал також повідомив, що польські Збройні сили працюють над новими засобами індивідуального захисту військових, які дозволять швидше виявляти загрозу з боку безпілотників.
«Ми працюємо над індивідуальним оснащенням військового. Частина таких засобів буде доступна командирам підрозділів і дозволить швидше ідентифікувати потенційну загрозу. Час реакції в умовах безпосередньої небезпеки вимірюється секундами, тому важливо якомога швидше передавати інформацію військовим. Такі рішення вже перебувають на просунутому етапі, зокрема з погляду закупівель», — поділився генерал Мірослав Боднар.
Після саміту НАТО Україна та дев'ять європейських країн підписали лист про наміри щодо спільного виробництва безпілотників і засобів боротьби з ними до кінця цього року, а до 2028 — розвитку спільного виробництва систем протиракетної оборони. Хоча документ поки має декларативний характер, він свідчить про якісно новий етап співпраці. На думку військового експерта Антона Міхненка, однією з головних причин появи цієї ініціативи стала ефективність, яку Україна продемонструвала у використанні західних систем протиповітряної та протиракетної оборони.
«Україна показала світові, що може ефективно використовувати той арсенал озброєнь, який у нас є, проти ракет різного типу. Ми продемонстрували, що крилаті ракети та ударні безпілотники можна ефективно перехоплювати, зокрема за допомогою дронів-перехоплювачів. Цей бойовий досвід став одним із ключових аргументів у переговорах із партнерами. Російсько-українська війна також продемонструвала, що на сьогодні світ не готовий ефективно протистояти балістичній загрозі. Недостатньо засобів протиракетної оборони, недостатньо виробничих потужностей, щоб захистити не лише Україну, а й інші європейські країни», — зазначив Антон Міхненко.
Показово, що паралельно зі створенням нової коаліції Сполучені Штати заявили про готовність надати Україні ліцензію на виробництво систем Patriot, а Польща вже підписала зі США, Німеччиною, Нідерландами та Швецією угоду про створення в Європі центру сервісного обслуговування ракет PAC-3 для ЗРК Patriot. Відтак Польща співпрацюватиме з Україною у сфері виробництва та сервісного обслуговування ракет PAC-3 для систем Patriot.
Попри активну роль Польщі у зміцненні східного флангу НАТО, країна наразі не увійшла до переліку дев’яти європейських держав, які разом з Україною оголосили про створення антибалістичної коаліції. Чому Варшава не долучилася до ініціативи на етапі її запуску, Антон Міхненко не береться пояснювати, зазначаючи, що це питання насамперед до польського політичного керівництва. Водночас експерт наголошує, що коаліція не є закритим форматом. Відповідно до спільної декларації, вона залишається відкритою для інших держав, які поділяють її принципи та цілі, тож Польща може приєднатися до неї на наступних етапах.
Матеріал можна прослухати у прикріпленому аудіофайлі або на сторінці з подкастами.
Вікторія Машталер/Тарас Андрухович