Польща інвестує в технології майбутнього
Понад 753 мільйони злотих на 29 інноваційних проєктів — саме такий обсяг фінансування передбачає черговий етап програми PERUN, реалізованої Міністерством національної оборони Польщі, Міністерством науки і вищої освіти та Національним центром досліджень і розвитку.
Під час підписання угод прем'єр-міністр Дональд Туск наголосив, що Польща має всі передумови для створення найсучасніших військових технологій власними силами. За його словами, країна більше не повинна сприймати себе лише як отримувача західних технологій, адже польські науковці, інженери та підприємці вже сьогодні належать до світових лідерів у багатьох галузях.
Серед проєктів, які реалізовуватимуться в межах PERUN, — суборбітальна ракетна система для запуску дослідницьких вантажів та наносупутникова система оптоелектронної розвідки. За словами Туска, саме людський інтелект і технології визначатимуть ефективність сучасної армії.
Директор Національного центру досліджень і розвитку Єжи Малаховський своєю чергою підкреслив, що всі проєкти є результатом виключно польської інженерної думки. Як приклад він навів проєкт Moskit — повністю польську ракету супроводу цілі з власним програмним забезпеченням і системою управління.
Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш наголосив, що досвід війни в Україні довів вирішальне значення сучасних технологій — передусім безпілотних систем, які кардинально змінили характер бойових дій.
20:19 NA_CLW_Kyiv_23.07.mp3 НА ПРИЦІЛІ. PERUN для польської армії, новий Головнокомандувач ЗСУ та Антибалістична коаліція
Україна змінює військове керівництво
Не менш важливою темою стали кадрові перестановки в Україні. Аналітикиня Польського інституту міжнародних справ Марія Пєховська вважає, що рішення президента Володимира Зеленського щодо зміни військового керівництва стало відповіддю не лише на внутрішні проблеми в армії, а й на суспільний тиск.
За її словами, новий Головнокомандувач ЗСУ генерал Михайло Драпатий уособлює нове покоління українських командирів — із великим бойовим досвідом, сучасним стилем управління та орієнтацією на децентралізацію ухвалення рішень. Саме тому його призначення позитивно сприйняли як військові, так і значна частина українського суспільства.
Водночас експертка звертає увагу, що самі кадрові рішення не усувають усіх проблем, які накопичилися у війську та державному управлінні.
Антибалістична коаліція: чи має Польща приєднатися?
Окрему дискусію викликало створення нової Антибалістичної коаліції, до якої Польща поки не приєдналася.
Аналітик з питань безпеки Томаш Бадовський зазначає, що Варшава вже багато років розвиває власні системи протиракетної оборони — «Вісла», «Нарев» та «Піліца». Саме тому гострої необхідності вступати до нової ініціативи зараз немає. Проте, на його думку, участь хоча б у статусі спостерігача дозволила б Польщі впливати на формування європейської безпекової політики.
Подібної позиції дотримується й експерт Інституту безпеки та міжнародного розвитку Кшиштоф Яворський. Він вважає, що навіть якщо окремі міжнародні ініціативи не завжди завершуються успіхом, Польща як одна з ключових держав регіону має бути готовою інвестувати у власну безпеку та брати участь у нових форматах співпраці.
Безпека як головний пріоритет
На думку Кшиштофа Яворського, у польсько-українських відносинах питання історичної пам'яті залишаються важливими, однак сьогодні вони не повинні затьмарювати стратегічний інтерес Польщі — підтримку України у протистоянні російській агресії. Саме військова та економічна допомога Києву, переконаний експерт, безпосередньо впливає на безпеку Польщі та всього регіону.
Події останніх тижнів демонструють, що Польща й Україна по-різному, але водночас паралельно модернізують свої системи безпеки. Варшава робить ставку на розвиток власних технологій і міжнародну оборонну співпрацю, тоді як Київ шукає нові моделі військового управління, спираючись на досвід війни. Обидва процеси дедалі більше визначатимуть безпекову архітектуру Центрально-Східної Європи.
IAR, PR24/ta