Після чергового інциденту з порушенням польського повітряного простору під час масованої російської атаки на Україну польські служби продовжують з’ясовувати всі обставини події. На момент запису цієї розмови остаточних висновків щодо походження об’єкта ще не було, однак попередні оцінки польської влади свідчили, що це могла бути російська крилата ракета. Про те, що відомо про цей інцидент, чи міг він бути випадковістю або навмисною провокацією, а також як відреагували польські військові, розповів незалежний військовий експерт, капітан запасу та автор YouTube-каналу Kapitan Lisowski Мацєй Лісовський. За його словами, вже відомі параметри польоту об’єкта значно звужують коло можливих версій.
«Ми вже маємо підтверджену інформацію, що об’єкт летів зі швидкістю від 600 до 900 кілометрів на годину. Це практично виключає більшість безпілотників, які Росія використовує сьогодні».
Експерт пояснює, що теоретично це міг бути реактивний дрон типу «Герань-3» чи «Герань-4», однак найімовірнішою версією він вважає саме російську крилату ракету Х-101, яку запускають стратегічні бомбардувальники Ту-95.
«Я практично впевнений, що це російський засіб ураження. Його неможливо підробити чи приписати Україні. У цьому випадку жодної відповідальності України бути не може», — додав експерт, наголосивши, що остаточну відповідь має дати лише експертиза уламків.
На думку Мацєя Лісовського, існують дві основні версії того, чому російський боєприпас опинився над Польщею. Перша — технічна несправність самої ракети. Друга — свідома російська провокація.
«Українські засоби радіоелектронної боротьби не здатні настільки кардинально змінити траєкторію польоту ракети. Вони можуть відхилити її на кілька сотень метрів, максимум — на кілька кілометрів. Але не на сотні кілометрів. Другий варіант — свідома російська провокація, яку також не можна виключати. Водночас сьогодні ми не маємо достатньо доказів, щоб однозначно сказати, який із цих сценаріїв є більш імовірним», — підкреслив експерт.
Попри сам інцидент, експерт позитивно оцінює дії польських військових. За його словами, система раннього виявлення спрацювала належним чином: винищувачі F-16 оперативно отримали завдання провести візуальну ідентифікацію об’єкта.
«Польська система спрацювала: об’єкт був виявлений, у потрібний район оперативно направили чергову пару винищувачів F-16, які контролювали ситуацію. Було вирішено використати значно дешевший варіант — винищувачі F-16, які могли збити ціль ракетою класу «повітря — повітря» або навіть скористатися бортовою гарматою. Втім, застосовувати зброю не довелося — ракета вибухнула ще до відкриття вогню», — зазначає експерт.
Водночас український політолог Володимир Цибулько також вважає, що характер пошкоджень на місці падіння більше відповідає наслідкам удару ракети.
«Принаймні "Шахед" такої вирви не дає. Він залишає невелику поверхневу вирву — приблизно три метри в діаметрі та близько метра завглибшки. Якщо ж вирва має близько десяти метрів, то це, найімовірніше, свідчить про ракету. Очевидно, боєприпас заглибився в землю, після чого вибухнув», — зазначає експерт.
Також політолог звертає увагу на відсутність інформації про знищення повітряної цілі польськими силами ППО. На його думку, якщо польські військові піднімали в повітря винищувачі, це може свідчити про те, що йшлося саме про крилату ракету, а не про балістичну ціль.
«Якщо це була балістична ракета, то зрозуміло, що основну роль мала б відігравати система протиповітряної оборони. Але якщо в повітря піднімали літаки, то, ймовірно, йшлося про крилату ракету. У такому разі виникає питання, чому її не вдалося перехопити», — каже Володимир Цибулько.
Однак після інциденту знову активізувалася дискусія щодо правил застосування сили проти російських повітряних цілей. На відміну від Румунії, яка вже збивала безпілотники поблизу свого кордону, Польща діє значно обережніше. Причина, пояснює Мацєй Лісовський, полягає не у відсутності технічних можливостей, а у високій щільності населення.
«Польське політичне та військове керівництво значно більше зважає на ризик можливих жертв серед цивільного населення, якщо уламки збитої ракети чи безпілотника впадуть на населені пункти».
Саме тому кожне рішення про відкриття вогню ухвалюється після оцінки ризиків для людей на землі.
Після запису цього інтерв’ю прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що «все вказує» на те, що повітряний простір країни порушила російська крилата ракета Х-101. Водночас він наголосив, що остаточні висновки буде зроблено лише після завершення експертизи уламків. Тим часом Україна запропонувала залучити своїх фахівців до ідентифікації знайдених уламків.
Якщо експертиза підтвердить, що на територію Польщі потрапила російська ракета, це стане ще одним випадком порушення повітряного простору країни — члена НАТО. На думку українського політолога Володимира Цибулька, у такому разі Альянс навряд чи піде на радикальне загострення, однак інцидент може стати підставою для консультацій між союзниками.
«Ракета чи безпілотник — принципово це не змінює ситуації. І те, і інше є повітряною загрозою для держави — члена НАТО. Ми вже бачимо, що Румунія перейшла до активнішої моделі реагування й збиває російські дрони, які порушують її повітряний простір. Польща також змушена буде переглядати свої підходи», — вважає Володимир Цибулько.
За його словами, найімовірнішою відповіддю Альянсу може стати запуск механізму консультацій за статтею 4 Вашингтонського договору, яка передбачає обговорення загроз безпеці держав-членів.
«Гадаю, у Брюсселі рекомендуватимуть Польщі ініціювати консультації за статтею 4. На більш жорсткі кроки навряд чи погодяться всі союзники, адже всередині НАТО залишаються країни, які традиційно займають більш стриману позицію щодо Росії», — зазначає політолог.
На його переконання, інцидент у польському повітряному просторі став ще одним сигналом для країн НАТО, що характер сучасної війни стрімко змінюється і вимагає нових підходів до протиповітряної оборони, а український бойовий досвід у цій сфері стає дедалі ціннішим для союзників.
Матеріал можна прослухати у прикріпленому аудіофайлі та на сторінці з подкастами.
Вікторія Машталер/Тарас Андрухович