Сучасна війна змінюється настільки швидко, що військові доктрини не завжди встигають за реальністю поля бою. Найкраще це демонструє війна Росії проти України, де нові технології, тактика і засоби протидії змінюються швидше, ніж армії встигають їх систематизувати. Перевагу отримує вже не той, хто першим створив нову зброю, а той, хто швидше навчився її застосовувати й оперативніше адаптувався до дій противника. Саме тому сьогодні недостатньо оцінювати потенціал нових технологій — вирішальним стає здатність держав перетворювати інновації на реальну бойову перевагу. Недарма колишній міністр оборони США генерал Джеймс Меттіс говорив, що сучасні конфлікти вже дають відповіді на питання, якою буде війна майбутнього.
Навколо цього питання точилася одна з дискусій на оборонному форумі в Кракові. Генерал у відставці, колишній начальник штабу Повітряно-космічних сил Франції Філіп Лавінь сформулював головну проблему сучасної безпеки: чи встигають держави адаптуватися швидше, ніж змінюється сама війна? На його думку, сучасні конфлікти остаточно зруйнували уявлення про те, що великі міждержавні війни залишилися у минулому.
«Можна виділити три головні уроки. Перший — ми знову маємо справу з війною високої інтенсивності. Другий — це кількість. Масоване застосування балістичних ракет і дронів показує, що вирішальним стає питання запасів, виробництва та здатності вести довгу війну. І третій урок — адаптація. Україна демонструє адаптацію "на стероїдах", тобто здатність навчатися та змінюватися в умовах війни значно швидше, ніж це зазвичай відбувається в арміях мирного часу. Але зрештою технології можуть допомогти виграти окремі битви, але в кінцевому підсумку саме люди, нації можуть перемогти у війні», — підкреслив генерал Філіп Лавінь.
Втім, генерал у відставці, експерт Польської палати Dual Use Мацей Сюдак пропонує дивитися на сучасні конфлікти значно ширше. На його думку, сам термін «асиметрична війна» далеко не завжди точно описує те, що відбувається сьогодні.
«Різниця у військових потенціалах безперечно існує. Але чи робить вона ці війни асиметричними? Це вже інше питання. Як писав відомий прусський генерал Карл фон Клаузевіц, війна — є не що інше, як продовження політики іншими засобами. І те, що ми бачимо в Україні та на Близькому Сході, є саме продовженням державної політики із застосуванням дипломатії, економіки, інформаційного впливу та військової сили», — каже генерал Мацей Сюдак, і додає, що сучасна війна вже давно перестала бути виключно військовою.
Після завершення Другої світової війни значна частина європейських армій отримувала бойовий досвід переважно під час миротворчих, стабілізаційних та експедиційних операцій. Однак війна Росії проти України повернула світ до масштабного міждержавного конфлікту високої інтенсивності. Це означає, що військові доктрини НАТО також проходять етап переосмислення.
Висновок дискусії: майбутня війна не буде окремою справою сухопутних військ, флоту чи авіації — вона вимагатиме одночасної роботи всіх доменів.
«Ми повинні мислити не лише категоріями суші, моря та повітря. Необхідно враховувати космос і кіберпростір. Головне завдання — інтегрувати всі ці домени та синхронізувати не лише військову силу, а й санкції, технології та технологічну дипломатію», — акцентував генерал Філіп Лавінь.
Матеріал можна прослухати у прикріпленому аудіофайлі.
Вікторія Машталер