Дрони змінюють правила війни, змушуючи армії переглядати роль традиційної авіації. Одне з головних питань для США та союзників по НАТО — яким має бути бойовий гелікоптер майбутнього, щоб вижити та виконувати завдання на сучасному полі бою.
Масове застосування безпілотників, високоточних боєприпасів і засобів радіоелектронної боротьби поставило під сумнів ефективність багатьох традиційних видів озброєння. Не оминула ця дискусія й військову авіацію. Якщо ще кілька років тому багато експертів говорили про поступове витіснення бойових гелікоптерів безпілотниками, то сьогодні все частіше йдеться не про їхнє зникнення, а про зміну ролі та вимог до них.
Україна стала одним із найкращих прикладів цієї трансформації. На початку повномасштабної війни українські екіпажі Мі-8 і Мі-24 здійснювали надзвичайно ризиковані польоти до оточеного Маріуполя, доставляли боєприпаси та евакуйовували поранених. Сьогодні українська армія використовує їх, зокрема, для боротьби з ударними безпілотниками типу Shahed, що вкотре підтверджує: питання полягає не в тому, чи потрібні гелікоптери, а в тому, якими вони мають бути.
Останніми роками переважна більшість армій прагнуть отримати максимально універсальну техніку. Від бойових платформ очікують, що вони однаково ефективно виконуватимуть ударні місії, перевозитимуть десант, евакуйовуватимуть поранених, братимуть участь у гуманітарних операціях та ліквідації наслідків стихійних лих.
Втім таку концепцію закладено в американську програму Future Vertical Lift (FVL) — один із наймасштабніших авіаційних проєктів Міністерства оборони США, який має визначити вигляд армійської авіації на десятиліття вперед. Йдеться не про створення одного універсального гелікоптера, а про ціле сімейство платформ із різними можливостями та спільною архітектурою. Наскільки такий підхід можна реалізувати на практиці, пояснив під час дискусійної панелі оборонного форуму у Варшаві представник корпорації Boeing Defense, Space & Security (BDS) з розвитку міжнародного бізнесу в Центральній та Східній Європі Джордж Ходжес.
«Концепція FVL, яку реалізує Міністерство оборони США і в якій бере участь Boeing, передбачає створення сімейства авіаційних систем, а не одного "універсального" гелікоптера. Було кілька напрямів досліджень, пов'язаних із застосуванням нових фізичних принципів у конструкції літальних апаратів. Але, якщо говорити просто, гелікоптери й надалі матимуть систему несучих гвинтів, яка забезпечує вертикальний зліт і посадку: один основний гвинт і хвостовий гвинт у класичній схемі або два несучі гвинти, як у Chinook. Навряд чи ця базова схема суттєво зміниться найближчим часом», — підкреслив Джордж Ходжес.
Російсько-українська війна показала, що навіть найдосконаліший гелікоптер не матиме цінності, якщо не зможе вижити в умовах сучасного поля бою. Саме тому, за словами Джорджа Ходжеса, вимоги до нової армійської авіації сьогодні насамперед визначає її живучість.
«Коли ми аналізуємо вимоги до бойової авіації — як ті, що актуальні вже сьогодні, так і ті, що виникнуть у найближчі роки чи навіть десятиліття, — більшість із них зводиться до одного ключового завдання: забезпечення живучості в умовах сучасного поля бою. Я люблю говорити про три "Т": Technology, Tactics, Training — технології, тактика і підготовка. Саме поєднання цих трьох складових дозволяє ефективно діяти та виживати на сучасному полі бою», — зазначив Ходжес.
Такий висновок дедалі частіше роблять військові після досвіду війни в Україні. Навіть найсучасніше озброєння не компенсує відсутності правильної тактики чи недостатньої підготовки екіпажів. І навпаки — грамотне використання вже наявних можливостей часто дозволяє досягати результатів, яких противник не очікує.
Для Польщі контракт на Apache означає значно більше, ніж отримання нових бойових машин. Насправді країна входить до міжнародної спільноти операторів американських ударних гелікоптерів, де разом розвивають тактику, систему підготовки екіпажів, логістику та технічне обслуговування.
Варшава вже підписала контракт на придбання 96 ударних гелікоптерів AH-64E Apache Guardian — одне з найбільших замовлень цієї машини за межами США. Крім того, польські Збройні сили вже отримують перші вертольоти у лізинг для підготовки екіпажів та технічного персоналу. Водночас Міністерство національної оборони Польщі продовжує переговори з Boeing щодо можливого придбання важких транспортних гелікоптерів CH-47 Chinook, які мають посилити спроможності військової логістики.
Однак, як наголошує представник Boeing Defense, Space & Security Джордж Ходжес, найважливішою складовою цих контрактів є не самі машини:
«Насамперед Польща приєднується не просто до кола операторів Apache, до якого входить, зокрема, армія США. Те саме стосується й інших платформ, наприклад Chinook. Це велика міжнародна спільнота. Сьогодні ударні гелікоптери Apache експлуатують військові 19 країн, а Chinook перебувають на озброєнні 21 держави».
Фактично Польща стає частиною глобальної мережі, де країни використовують однакову техніку, спільно розробляють стандарти її експлуатації, навчають екіпажі, удосконалюють тактику застосування та обмінюються бойовим досвідом.
«Ми вже працюємо над угодами з польськими підприємствами, щоб прискорити розвиток їхніх можливостей із довгострокового технічного обслуговування та підтримки цих гелікоптерів. Концепція експлуатації американської військової техніки передбачає, що країна-покупець сама є головним оператором і забезпечує її технічне обслуговування. Гелікоптери не повертаються до США для ремонту чи капітального обслуговування — усе це здійснюється на території країни-експлуатанта», — пояснив Джордж Ходжес.
Таким чином, закупівля Apache для Польщі стає не лише придбанням бойових гелікоптерів, а інвестицією у власні оборонні компетенції, промислову співпрацю та глибшу інтеграцію з союзниками по НАТО.
Прослухати матеріал можна у прикріпленому аудіофайлі.
Вікторія Машталер