Європа прагне уникнути повторення ситуації, коли модель врегулювання спочатку погоджують Вашингтон і Москва, а вже потім представляють Києву та європейським партнерам. Саме тому нові пропозиції мають формуватися за участі України від самого початку. Однак життєздатність будь-якого плану залежить не від кількості пунктів чи політичних заяв, а від готовності сторін змінити свої позиції або від появи сили, здатної примусити одну з них до поступок. Поки таких передумов немає, тому прогнози про мир через рік чи кілька місяців не мають достатньої основи. Війна може тривати як значно довше, так і завершитися швидше через події, які сьогодні неможливо передбачити.
Заяви Дональда Трампа про можливість трактувати Ормузьку протоку як територію США не створюють юридичного прецеденту, яким Росія могла б обґрунтувати анексію українських земель. Територія держави, територіальні води та міжнародна протока мають різний правовий статус, а одностороння політична декларація не змінює норм міжнародного права. Москва й без того внесла окуповані регіони України до своєї конституції та провела незаконні псевдореферендуми, але ці дії не отримали міжнародного визнання. Тому нові заяви Трампа можуть використовуватися в російській пропаганді, однак не створюють ані правової, ані військової підстави для подальшої агресії.
Більше можна послухати в аудіозаписі розмови або на сторінці з подкастами.
Олексій Бурлаков