Українська Служба
Додати як бажане джерело в Google

Додайте нас до пріоритетних джерел у Google, щоб наші новини відображалися у Вас на початку результатів пошуку.

Доктор Александер Олех: Польща стала для Росії лабораторією гібридної війни

03.09.2026 18:00
Росія вже багато років веде проти Польщі та інших країн Європи гібридну війну, а останні диверсії та підпали можуть свідчити про новий етап цієї кампанії. Польща стала для Москви своєрідною «лабораторією», де випробовуються різні методи — від саботажу та кібератак до дезінформації, вважає експерт з міжнародної безпеки доктор Алєксандер Олєх. На його думку, Європа має реагувати швидше й рішучіше, а підтримка України залишається одним із ключових способів послабити Росію.
 .
Ілюстративне зображення.CC0 Public Domain

Останні події в Європі показують, що російська гібридна війна стає дедалі агресивнішою. У Польщі за останні дні сталося щонайменше два дуже важливі інциденти: пожежа на підприємстві WB Electronics у Скаржиську-Каменній, яке виробляє компоненти для дронів, та масштабна пожежа на заводі JFG Composites у Любліні, що працює для авіаційної промисловості. У випадку WB Electronics прокуратура вже розслідує умисний підпал у контексті можливої діяльності іноземної розвідки та терористичного акту, тоді як причини пожежі в Любліні ще встановлюються.

Але подібні випадки відбуваються не лише в Польщі. В Естонії горів об’єкт компанії Milrem Robotics, у Німеччині розслідуються випадки пошкодження енергетичної інфраструктури, а Берлін офіційно пов’язав Росію зі спробою атаки дроном на український вантажний літак у Лейпцигу. Паралельно Москва дедалі жорсткіше погрожує країнам, які підтримують Україну, зокрема Великій Британії. Усе це дедалі більше схоже не на окремі випадкові інциденти, а на системну кампанію, за допомогою якої Росія перевіряє, наскільки далеко може зайти на території Європи, не переходячи до прямого військового зіткнення з НАТО.

То чи справді ми вже вступили в новий етап російської гібридної війни, що насправді стоїть за цією кампанією, і наскільки далеко Москва готова зайти,  я також поспілкувався із доктором Александром Олехом, експертом у галузі міжнародної безпеки, дипломатії та оборонної політики, головним редактором порталу Defence24.pl.

Польща, за його словами, стала для Росії своєрідним полігоном, де вона випробовує різні методи гібридної війни:

«Насамперед ми маємо підкреслити, що ця гібридна війна не почалася зараз. Це зовсім не так. Вона триває вже багато років, а фактично з 2022 року ми спостерігаємо лише зростання кількості цих атак. Польща стала для Росії своєрідною лабораторією гібридної війни. Росія тестує тут усі свої дії — від дронів, підпалів, диверсій, вибухів, перевезення вибухових матеріалів і зброї до зальотів винищувачів. Усе це Росія випробовує в Польщі, а потім впроваджує в інших країнах. Не кажучи вже про дезінформацію, руйнування польсько-українських відносин і підрив польсько-української співпраці.

З одного боку, йдеться про залучення громадян України або людей з українськими паспортами до диверсій. А з іншого — про руйнування цих відносин за допомогою дезінформації та поширення шкідливого контенту. Те, що зараз відбувається в Німеччині, і те, що відбуватиметься у Франції, адже у Франції також буде багато таких випадків, — це те, що раніше випробували в Польщі. І зараз для нас особливо складним буде також вересень. Вересень, жовтень, листопад — через наближення зими в Україні.

Росія хоче, щоб ніхто не допомагав Україні, а також прагне впливати на те, як ми тут, як НАТО, проводитимемо військові навчання. Щоб спеціально показати: не можна проводити навчання, не можна брати участь у підтримці України. Тож так, Польща є головною ціллю, і далі буде ще гірше. Але це відбувається вже багато років. Ми просто занадто пізно реагуємо».

Отже, на переконання доктора Александера Олеха, відповідь на російську гібридну війну має бути не лише оборонною. Йдеться про підтримку України, посилення кіберможливостей, демонстрацію військового потенціалу НАТО та, не менш важливо, про збереження польсько-української єдності:

«Насамперед почнімо з того, що ми маємо кілька методів і можемо реагувати. Номер один — це передача зброї Україні, яка може завдавати ударів по Росії далеко вглиб її території, у саме серце, у центр Росії. Слабка Росія всередині — це слабка Росія назовні. І саме Україна може ефективно цього досягати. Ми не можемо дозволити себе залякати.

По-друге, якщо ми, як НАТО, не хочемо безпосередньо завдавати ударів по Росії, тоді використаймо кіберможливості. У Польщі, Великій Британії, Франції, Румунії і, звичайно, у Сполучених Штатах є надзвичайно потужні кіберпідрозділи. Ми здатні і вже проводимо частину наступальних операцій у кіберсфері. Це потрібно робити. Наступний елемент — це, звичайно, військові навчання. Якщо Польща і НАТО бояться, коли Росія та Білорусь проводять спільні навчання, тоді настав час демонструвати власний потенціал. Проводити навчання поблизу кордонів із Білоруссю та Росією. Великі навчання країн НАТО з демонстрацією наших можливостей. Якщо під час навчань станеться один, другий чи третій заліт на територію Білорусі — ну, буває. Таке трапляється під час навчань. Не треба боятися демонструвати свій військовий потенціал.

І ще один, останній елемент — це інформаційна політика. І тут президент Зеленський, президент Навроцький, прем’єр Туск, а також Буданов і Федоров — усі вони мають зрозуміти, що їхні слова можуть руйнувати відносини між суспільствами. Вони повинні говорити із суспільством про польсько-українську співпрацю. Дві країни географічно пов’язані. Ми ніколи не зможемо роз’єднатися, тому що обидві країни не мають наміру здаватися. Тож краще будувати, ніж руйнувати. Тому що кожну диспропорцію, кожну проблему Росія дуже добре використає».

Якщо говорити про конкретну реакцію, то, за оцінкою Александра Олеха, головна проблема сьогодні — це швидкість. Європейські країни мають не просто реагувати на кожен окремий випадок, а діяти рішучіше, швидше обмінюватися інформацією та чітко показувати Росії, що на її дії буде відповідь:

«Якщо говорити про відповідь, то насамперед пам’ятаймо, що вона має бути швидшою. Тому що Німеччина, яка ухвалює рішення про закриття консульства і дає три тижні російським шпигунам, — це занадто слабка реакція. Польща також закривала консульство кілька місяців тому. Тобто що далі? Якщо станеться напад у Франції, то Франція раптом закриє консульство, потім Литва — консульство, потім Латвія — консульство, потім Іспанія — консульство. Так ми будемо закривати ці консульства й давати росіянам наступні тижні та місяці. Реакція має бути рішучою.

По-друге, перевірка громадян Росії. По-третє, швидший обмін інформацією між європейськими спецслужбами, а також з Україною, тому що це дуже важливо. Нам часто бракує інформації з України, особливо щодо чоловіків, молодих чоловіків, які раніше служили у війську або були активними в збройних чи кримінальних угрупованнях, щоб ми знали, де ці чоловіки зараз перебувають.

Ну і наступний елемент — це, звичайно, залякування Росії. Росія не повинна відчувати, що ми їй не відповімо, тому що ми можемо їй відповідати. І я кажу: якщо вона порушує наш повітряний простір, ми також можемо порушити її повітряний простір. Саме звідси й розмови про ядерну парасольку, саме звідси й закупівля далекобійних ракет, щоб показати, що ми також можемо завдавати ударів по Москві. Росія активно діє в інформаційному просторі зі своїми маніфестами — ми також повинні бути активними зі своїми маніфестами».

Повністю слухайте у прикріпленому звуковому файлі.

Підготував Тарас Андрухович