Цьогорічна MSPO у Кельцях б’є рекорди за масштабом. 34-та Міжнародна виставка оборонної промисловості зібрала 1209 компаній із 43 країн, понад 60 офіційних іноземних делегацій, 11 виставкових залів і нова експозиційна площа 18,5 тисячі квадратних метрів.
Польща цього року демонструє не лише закуплену за кордоном техніку, але й власні виробничі можливості та нові розробки. Одним із головних міжнародних партнерів стала Канада — країна-лідер виставки, представлена у Кельце приблизно 165 компаніями.
Дуже помітною є і присутність України. Цього року на MSPO приїхали майже 30 українських виробників. І важливо, що українська експозиція — це не лише вже відомі системи, які використовуються на фронті. Одразу кілька розробок тут вперше представили міжнародній аудиторії.
Серед них — новий легкий бронеавтомобіль «Сайгак» на шасі Toyota Hilux, перспективна гусенична БМП Pegas, а також зенітна система «Корал», яку Україна вперше показала на міжнародній виставці. Окрему увагу привернув і новий ударний безпілотник RAM-2X. Українські виробники фактично привозять до Кельце не лише продукцію, а й технології, які створювалися та перевірялися під час реальної війни.
Перші два дні MSPO принесли і конкретні результати. Польща уклала ліцензійну угоду з південнокорейською Hanwha Aerospace щодо виробництва компонентів системи HOMAR-K. Серед інших домовленостей — співпраця польського Bank Gospodarstwa Krajowego з канадським Export Development Canada, а також нові контракти Агентства озброєння.
Однією з центральних тем цьогорічної MSPO стали безпілотні системи. Про це говорили під час Форуму співпраці оборонних промисловостей — «Безпілотні засоби ведення бойових дій — досвід і майбутнє». Серед учасників цієї дискусійної панелі — заступник міністра національної оборони Польщі Станіслав Взьонтек. Він наголосив, що для Польщі український досвід у сфері безпілотних систем сьогодні має особливе значення. За його словами, війна в Україні кардинально змінила поле бою: поряд із традиційними видами озброєнь дедалі більшого значення набувають повітряні операції, протиповітряна, протиракетна та протидронова оборона.
«Тепер поле бою — це значною мірою повітряні операції та величезна потреба у протиповітряній, протиракетній і протидроновій обороні».
Водночас, за словами польського віцеміністра, Польща зацікавлена не просто спостерігати за українським досвідом. Йдеться про те, щоб використовувати його під час створення власних систем. Адже українська армія може перевіряти нові технології безпосередньо в умовах війни.
«Українська армія, ведучи цю війну, може негайно тестувати кожне обладнання, кожне оснащення, перевіряючи його безпосередньо на полі бою. Для нас український досвід — це величезне надбання, велика цінність, якою ми повинні користуватися, будуючи не лише закупівлі обладнання за кордоном, але й власну оборонну промисловість, власні дронові та протидронові спроможності. То з ким це можна робити найкраще, найефективніше, як не з таким партнером, як Україна, яка чудово організовує це безпосередньо на практиці? В цих надзвичайно складних умовах, в умовах війни, під постійними ракетними та дроновими атаками, українці здійснюють розосереджене виробництво. Це також для нас цікавий досвід і хороший урок», — зазначив Станіслав Взьонтек.
Окремо він звернув увагу на швидкість розвитку технологій. Система, яка сьогодні вважається ефективною, вже через кілька місяців може потребувати модернізації:
«Не йдеться про те, щоб просто купувати техніку "на полицю". Потрібно створювати власні спроможності та відповідну виробничу базу. Ми хочемо використовувати український досвід, але також хочемо підтримувати Україну... Польський уряд і надалі твердо стоятиме на позиції, що безпека України — це безпека Республіки Польща і безпека Європи».
За його словами, Польща зацікавлена у використанні українського досвіду, одночасно розвиваючи власну оборонну промисловість.
Ця логіка вже переходить у конкретні промислові проєкти. Один із найсвіжіших прикладів — співпраця української TAF Industries та польської Polska Grupa Zbrojeniowa. 25 червня під час Ukraine Recovery Conference у Гданську компанії підписали Letter of Intent — лист про наміри щодо промислової співпраці у сфері безпілотних і антидронових систем, зокрема розвитку виробничих потужностей та локалізації технологій у Польщі. Ще один формат — європейська кооперація у сфері безпілотних технологій. У липні польська WB GROUP увійшла до числа дев’яти європейських компаній-засновниць EU-Ukraine Drone Alliance — альянсу, створеного для розвитку спільних безпілотних та антидронових технологій України та ЄС.
Відтак, польсько-українська оборонна кооперація поступово набуває різних форм. Українська оборонна промисловість на MSPO-2026 представлена як державним сектором, так і приватними виробниками. Серед учасників виставки — АТ «Українська оборонна промисловість», Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України (NAUDI), а також окремий майданчик для українських приватних виробників — спільний стенд ZBROYA Української ради промисловості оборони — Української ради зброярів, де свої технології та продукцію представили понад 15 компаній.
«Ми як організація регулярно відвідуємо виставки різного масштабу. Українська рада зброярів — це парасолькова структура, яка об’єднує асоціації виробників зброї», — розповіла в інтерв’ю для української служби Польського радіо заступниця виконавчого директора Української ради зброярів Марія Шамота.
Цього року на стенді представлені різні технології — від БПЛА та наземних роботизованих комплексів до засобів РЕБ, РЕР, Counter-UAS та рішень для військових симуляторів.
За словами Марії Шамоти, інтерес до українських виробників на виставці значний:
«До нас постійно приходять представники делегацій різних країн — з Європи, Канади, Азії. Є багато тих, хто цікавиться Україною».
Марія Шамота пояснює, що для іноземних партнерів Українська рада зброярів фактично стала точкою входу до української оборонної індустрії:
«Оскільки ми є інституцією, яка об’єднує значну частину ринку, то для потенційних партнерів ми фактично є точкою входу в українську оборонну індустрію. Це і офіційні делегації, які представляють свої країни та об’єднують виробників, і різні європейські та не тільки асоціації, і окремі виробники, які шукають партнерів», — говорить Марія Шамота.
За її словами, цього року особливо великий інтерес зосереджений на компонентах і вибудовуванні ланцюгів постачання. Йдеться про пошук партнерів, які можуть закривати конкретні виробничі потреби — як українських, так і європейських компаній.
Також Марія Шамота зазначає, що українсько-польська співпраця в оборонній сфері почалася ще задовго до повномасштабної війни, а після 2022 року отримала новий масштаб.
«Після 2022 року був цілий ряд домовленостей, принаймні на міждержавному рівні. Так само добре це працює і на рівні бізнесу. У нас є низка українсько-польських проєктів, у межах яких українські виробники співпрацюють із польськими компаніями, відкривають виробничі майданчики, підтримують одне одного або купують певні активи. Тобто ця співпраця вже відбувається. Із того, що ми бачимо на рівні B2B, коли йдеться про бізнес, усі вміють домовлятися. Усі розуміють, що мають спільний інтерес і спільну потребу, і прекрасно працюють. Тому з цієї точки зору, я б сказала, що співпраця відбувається дуже непогано і в дуже різних напрямках — це і БПЛА, і НРК, і багато інших сфер», — говорить Марія Шамота.
Українські компанії передусім зацікавлені в локалізації виробництва в Польщі. Близькість двох країн і зручна логістика роблять Польщу привабливим напрямком для розміщення виробничих майданчиків. Водночас, на думку Марії Шамоти, українському бізнесу була б дуже корисною державна підтримка з боку Польщі — спрощення процедур, спеціальні умови або окремі програми. Це дозволило б скоротити логістичне плече, а також убезпечити частину українського виробництв від ризиків, пов’язаних із війною.
Серед напрямів, які сьогодні особливо цікавлять партнерів, Марія Шамота називає, зокрема компоненти та C-UAS — системи протидії безпілотникам. Вона вважає, що для всієї Європи ця сфера стає дедалі важливішою і поступово переходить до числа пріоритетних напрямів оборонного розвитку.
Аудіоверсія матеріалу — у прикріпленому файлі
Вікторія Машталер/ Тарас Андрухович