Війна поступово виходить за межі безпосереднього протистояння Росії та України, а інциденти на території або поблизу країн НАТО створюють дедалі більше ризиків для європейської безпеки. Частина таких дій може бути спрямована на перевірку готовності Альянсу реагувати на гібридні загрози та на посилення страху перед прямим зіткненням із Росією.
Одночасно Москва зацікавлена в поглибленні розбіжностей усередині НАТО та Європейського Союзу щодо подальшої підтримки України. Політичні суперечки, складнощі з ухваленням нових санкцій та зростання популярності сил, які виступають за скорочення допомоги Києву, можуть ускладнювати формування спільної європейської стратегії.
Подальше підвищення рівня ескалації створює проблему і для самої Європи: стратегія підтримки України як способу стримування та послаблення російської загрози стає дедалі дорожчою, якщо наслідки війни безпосередньо зачіпають країни ЄС і НАТО.
Окремим фактором залишаються потенційні загрози для політичного керівництва України. Інформація про попередні спроби замахів та нові повідомлення про небезпечні інциденти посилюють дискусію про те, наскільки далеко може зайти Росія.
Подальша ескалація може бути спрямована не стільки на пряме військове зіткнення з усім НАТО, скільки на перевірку його єдності, вплив на громадську думку та створення умов, за яких європейські партнери почнуть сильніше тиснути на Україну в питанні завершення війни.
Більше можна почути в аудіозаписі розмови або на сторінці з подкастами.
Олексій Бурлаков