MSPO у Кельцях — одна з найбільших виставок оборонної промисловості в Центральній та Східній Європі. Для України ця виставка є не лише можливістю показати власні розробки, а й майданчиком для пошуку партнерів, спільного виробництва та виходу на європейські ринки.
Особливо багато уваги цього року приділяли співпраці України та Польщі. На виставці відбулися окремі дискусії про спільний розвиток безпілотних систем, далекобійних дронів, систем перехоплення та інших технологій. Учасники говорили і про те, як досвід війни в Україні може впливати на розвиток оборонної промисловості та скорочувати шлях від ідеї до готового військового рішення.
Саме в цьому контексті я зустрів у Кельцях Андрія Дещицю. Колишній посол України в Польщі нині використовує свій дипломатичний досвід і контакти вже для роботи з українськими оборонними компаніями — допомагає їм знаходити партнерів у Європі та просувати українські технології на міжнародних ринках.
Ми поговорили про те, що українська оборонна промисловість може запропонувати Польщі, чому бойове випробування технологій стало однією з головних переваг українських виробників, а також про перспективи спільних українсько-польських проєктів. Окремо — про те, як політичні відносини між Києвом і Варшавою впливають на співпрацю оборонних підприємств.
Як сказав мені Андрій Дещиця, сьогодні він використовує свій дипломатичний досвід і контакти, щоб допомагати українським виробникам виходити на європейські ринки та знаходити партнерів для спільних проєктів:
«Я працюю з кількома українськими компаніями, які мають великий потенціал і дуже динамічно розвиваються. Використовую свій дипломатичний досвід, зв’язки та контакти, щоб просувати їхню продукцію на європейських ринках і знаходити партнерів для спільного виробництва, закупівлі та використання українських технологій.
Одна з таких компаній — львівська Sine Engineering. Вона працює трохи більше трьох років, але вже активно розвивається. Її технології зв’язку, навігації та передачі відео використовують, за словами представника компанії, приблизно 80% українських дронів-перехоплювачів. Ці рішення дозволяють безпілотникам працювати в складних радіоелектронних умовах, зокрема під впливом засобів радіоелектронної боротьби.
Компанія також розробила систему, яка дозволяє одному оператору контролювати до десяти дронів одночасно. Ще один напрям — управління безпілотниками за допомогою спеціальних маяків. Така технологія дає змогу керувати дронами без GPS і без Starlink. Її вже випробували на фронті. Саме досвід бойового застосування, на мою думку, є однією з головних переваг українських оборонних технологій. Компанії змушені швидко реагувати на потреби військових і створювати рішення, які відповідають реальним умовам війни».
При цьому, за словами Андрія Дещиці, українські розробники вже думають і про те, як застосовувати цей досвід за межами України — зокрема для посилення безпеки східного кордону НАТО:
«Наступний етап, у якому я також бачу своє місце, — створення мережі безпеки вздовж східних кордонів Європейського Союзу — передусім у Польщі, країнах Балтії та Фінляндії. Цим країнам потрібна надійна система зв’язку, стійка до впливу російських засобів радіоелектронної боротьби та незалежна від окремих комерційних супутникових систем, зокрема Starlink. Таке програмне рішення могло б стати доповненням до систем безпеки, які створюють Польща та інші країни східного флангу НАТО.
Фізичні перешкоди та укріплення важливі, але не менш важливою є надійна мережа зв’язку, яка дозволить ефективно використовувати безпілотники та інші сучасні системи, що перебувають на озброєнні цих країн. Ми вже працюємо з партнерами в цих країнах і бачимо можливості для застосування українського досвіду та технологій у побудові такої системи».
Ракета "Фламінго" на виставці MSPO.
Українські технології вже багато років привертають увагу міжнародних партнерів. Водночас виникає питання, наскільки Польща може використати український бойовий досвід і технології для розвитку власної оборонної промисловості, говорить експосол України в Польщі:
«Насамперед польським компаніям бракує можливості перевіряти та тестувати свої рішення в умовах реальної війни. Саме тут є великий простір для українсько-польської співпраці. У Польщі також є свої розробки та технології, але співпраця з українськими партнерами дала б можливість випробовувати їх на фронті й отримувати безпосередній зворотний зв’язок від військових. Український досвід показує, наскільки це може прискорювати вдосконалення оборонної продукції.
Другий момент — розвиток приватного сектору оборонної промисловості. В Україні після появи більшої кількості приватних виробників галузь почала розвиватися значно динамічніше. У Польщі також є успішні приватні компанії, наприклад WB Group, і, на мою думку, таких виробників має ставати більше. І третє — політичний клімат. Нам потрібно відновлювати довіру між Україною та Польщею і більше уваги приділяти спільним оборонним розробкам. Такі проєкти можуть стати важливою частиною безпеки обох країн. Інші складні питання ми зможемо вирішувати після того, як переможемо російську агресію».
Українське озброєння на виставці MSPO 2026 у Кельцях.
Водночас для таких проєктів недостатньо лише зацікавленості самих компаній — оборонна співпраця значною мірою залежить і від рішень та підтримки на державному рівні, наголошує український дипломат та експосол України в Польщі:
«Між українськими та польськими компаніями вже є співпраця. Але якщо на політичному рівні немає достатньої довіри та постійного діалогу, це не створює додаткових стимулів для бізнесу. У сфері безпеки важлива участь держави — йдеться про необхідні дозволи, стратегічні рішення та державне фінансування. Без залучення державних інституцій така співпраця не зможе розвиватися повною мірою. Тому нам потрібно відновити більш інтенсивний і відкритий політичний діалог між Україною та Польщею. Це дозволило б створити більше можливостей і стимулів для співпраці між компаніями».
Українське озброєння на виставці MSPO 2026 у Кельцях.
Говорячи про перспективи українсько-польської співпраці, Андрій Дещиця окремо наголосив і на історичних питаннях, які досі впливають на відносини між двома країнами. На його думку, їх потрібно вирішувати через спільне дослідження минулого, але водночас не дозволяти історичним суперечкам відсунути на другий план спільну безпеку України та Польщі:
«Нам потрібно повернутися до історичної правди, адже саме цього, на мою думку, найбільше очікують від політиків у Польщі. Для цього потрібно вивчити українсько-польське історичне минуле, яке досі тяжіє над обома сторонами, і перевести цю роботу в правове поле. Потрібно справді дослідити, що відбулося на Волині, і бажано зробити це спільно. З українського боку є відкритість до цього — зокрема щодо доступу до архівів СБУ та військової розвідки, а також проведення ексгумацій і пошукових робіт.
Я вважаю, що разом із польською стороною потрібно створити комісію або інший спільний механізм, який зайнявся б вивченням злочинів проти цивільного населення на Волині. Коли буде встановлено, що саме відбулося і хто несе відповідальність за ці злочини, їх потрібно чітко засудити та відмежуватися від них. Не має значення, проти якого цивільного населення були скоєні злочини — польського, українського, єврейського чи чеського. Ми повинні знати, хто їх вчиняв, і називати відповідальних.
Це, на мою думку, і буде частиною історичної правди. Водночас це питання має вирішуватися не лише на політичному, а й на суспільному рівні. Я бачу спроби польських політиків заспокоїти суспільство, адже випадки нападів на українців, зокрема через використання ними української мови, переходять межу. Люди мають право спілкуватися мовою, якою хочуть. Тут потрібна чітка політична позиція як польських, так і українських політиків.
Але головне, про що ми зараз повинні пам'ятати, — нам потрібно об'єднати зусилля, щоб протистояти російській агресії. Це найбільша загроза і для України, і для Польщі — екзистенційна загроза. Якщо, не дай Боже, Росія переможе, ми не зможемо займатися ні розслідуванням подій на Волині, ні пошуковими роботами, ні дискусіями про історію, прапори чи національну свідомість. Тому це має бути нашим головним застереженням і водночас стимулом до спільної роботи. Спочатку потрібно перемогти російську агресію, а потім ми зможемо далі вирішувати інші складні питання».
Українське озброєння на виставці MSPO 2026 у Кельцях.
Повністю розмову слухайте у прикріпленому звуковому файлі.
Тарас Андрухович