Російська армія систематично змінює тактичні прийоми повітряних ударів по українських об'єктах інфраструктури. Окупаційні війська застосовують нові реактивні безпілотники та мобільні ретранслятори для коригування маршрутів. Сили оборони України впроваджують інноваційні методи виявлення ворожого обладнання та посилюють протиповітряну оборону.
На фронті та в тилу російської неспровокованої війни проти України посилюється технологічне протистояння. Російські загарбники шукають нові можливості для обходу українських засобів радіоелектронної боротьби. Вони вдосконалюють системи керування та зв'язку ударних безпілотних апаратів.
Окупанти розпочали масоване використання реактивних ударних дронів «Герань-4» та «Герань-5». Вони рухаються на значно більшій швидкості та висоті, ніж попередні модифікації. Українські мобільні вогневі групи та підрозділи протиповітряної оборони щодня знищують такі цілі над різними регіонами.
Аналітики відзначають зміну пріоритетів ворожих ударів. Основними цілями російських реактивних дронів стають мости через Дніпро, лінії електропередачі та об'єкти водопостачання. Також ворог завдає ударів по тепломережах великих міст і столиці.
Для забезпечення зв'язку між безпілотниками та операторами окупанти почали застосовувати нові компактні рішення. Радник президента України з розвитку технологічних напрямків оборони Сергій Бескрестнов продемонстрував зразки спеціальних Mesh-модемів різного рівня потужності.
Радник розповів про існування пристроїв потужністю у кілька ват та варіантів потужністю у кілька десятків ват. Він заявив про активацію мобільних ретрансляторів для «Шахедів» саме на основі таких рішень.
Бескрестнов вбачає загрозу широкого використання цих пристроїв через їхні вкрай малі габарити. Адже модулі можна розмістити у приватному будинку, в салоні автомобіля або у валізі. Для функціонування обладнання ворогу потрібні лише джерело живлення та доступ до мережі інтернет.
«На базі цих рішень ворог будує ретранслятори для "Шахедів". Через малі розміри їх можна приховати у звичайній валізі чи автомобілі. Для роботи обладнання потрібні лише джерело живлення та інтернет», — заявив Бескрестнов.
Використання агентурних мереж та прихованих пунктів зв'язку має тривалу історію у російсько-українській війні. Ще до початку повномасштабного вторгнення окупанти створювали власні системи передачі даних на українській території, повідомив військовий експерт Іван Тимочко.
Він нагадав про масове затримання російських диверсійних груп в українському тилу на початку повномасштабної війни РФ проти України. Вони намагались встановлювати зв'язок з російськими окупаційними військами. Згодом ворог переорієнтував свої системи наведення на потреби безпілотної авіації.
Тепер Mesh-ретранслятори в українських містах призначені для корекції польоту російських дронів під тиском українських засобів радіоелектронної боротьби. Тимочко переконаний, що аналогічні українські засоби поширювалися і на російській території для забезпечення влучань українських дронів і ракет по стратегічних об'єктах РФ.
«З розвитком технологій ворог переорієнтував системи наведення під безпілотну авіацію. Mesh-ретранслятори у містах призначені саме для корекції польоту дронів в умовах радіоелектронної боротьби чи спуфінгу. Це один із варіантів донаведення засобів ураження на конкретні цілі», — зазначив Тимочко.
Пошук та нейтралізація ворожих передавачів залишається важливим завданням для українських спецслужб. Російські агенти та інформатори намагаються розміщувати портативні модеми у житлових масивах. Вони використовують орендоване житло та монтують передавачі сигналу у вікнах багатоповерхівок.
Військовий оглядач Олександр Морус пояснив механізми прихованого розміщення обладнання у міських кварталах. За його словами, в Україні і досі не бракує проросійських елементів. І вони виконують завдання ворога за гроші або з ідеологічних мотивів.
«Модеми можуть встановити на будь-якому високому поверсі або в орендованій квартирі. В Україні залишається достатня кількість засланих осіб, які здатні активно цим займатися», — пояснив Морус.
Як стверджують військові аналітики, чи не найбільшу небезпеку становить розміщення російських передавачів на висотних інженерних конструкціях. Таке розміщення забезпечує максимальну далекосяжність радіосигналу та стабільне охоплення території.
Авіаексперт Костянтин Криволап навіть не виключив варіанту маніпуляції російських агентів українським технічним персоналом: «Найкращим місцем для розташування ретранслятора є телевізійна вежа. Там таку ситуацію можуть реалізувати абсолютно втемну наданням вказівок встановити невідомий звичайному радіотехніку пристрій».
Українські Сили оборони постійно вдосконалюють системи захисту повітряного простору держави. Боротьба з реактивними дронами вимагає кардинального прискорення реакції вогневих засобів. Але швидкість нових російських безпілотників перевищує можливості ручного наведення на такі цілі.
Українські мобільні групи стали впроваджувати автоматизовані турелі з кулеметами та зенітними гарматами. Наведення забезпечується тепловізійною оптикою, лазерними вказівниками та засобами РЕБ. Застосування штучного інтелекту дозволяє автоматично знищувати цілі на завершальному відрізку їхнього польоту.
Засновник благодійного фонду «Закриємо небо України» Ігор Романенко назвав гарматні чи кулеметні турелі ефективним доповненням до озброєння українських мобільних вогневих груп. Експерт також розповів про випробування українських дронів-перехоплювачів, які вже виробляють понад двадцять українських компаній.
«При таких швидкостях реактивних дронів людині важко здійснювати наведення, тому тут потрібна автоматика та штучний інтелект. Ефективність дронів-перехоплювачів з'явиться тоді, коли їх вироблятимуть у великій кількості», — сказав Романенко.
Технологічний розвиток системи протиповітряної оборони вимагає створення нових високотехнологічних комплексів. Для створення таких систем потрібні радіолокаційні та теплові головки наведення. Українські розробники прагнуть об'єднати зусилля з європейським оборонним сектором.
Авіаційний експерт Анатолій Храпчинський вважає, що засоби тактичної ППО мають бути недорогими. За його словами, ціна нової крилатої ракети-перехоплювача має не перевищувати п'ятдесят тисяч доларів і українські інженери спроможні значно здешевити європейські озброєння. Але перспективи кооперації з Європою гальмуються через побоювання західних корпорацій конкуренції з Україною.
Експерт запропонував подолати побоювання європейських партнерів через угоди про експортні обмеження. Це дозволить використовувати здешевлену зброю для потреб України: «Ми в будь-якому випадку дійдемо до створення тактичної протиповітряної оборони з недорогими засобами ураження. Саме тому я постійно наголошую на потребі об'єднання зусиль та створення єдиного оборонно-промислового комплексу з Європою».
Ключем до розв'язання проблеми інтеграції українського оборонно-промислового комплексу в європейські структури може стати угода про експортні обмеження з західними партнерами. Такий крок дозволить Україні використовувати здешевлену європейську зброю для власної оборони без загрози неконтрольованого експорту на міжнародні ринки.
Олександр Савицький