Українська енергосистема стає стійкішою, але її можливості не безмежні. Про це в розмові зазначив Михайло Бабійчук, експерт аналітичного центру DIXI Group. Він наголосив, що Росія, ймовірно, продовжуватиме цілеспрямовані атаки на енергетичні об’єкти, зокрема теплоелектроцентралі, які відіграватимуть важливу роль у зимовий період.
За словами Михайла Бабійчука, за роки повномасштабної війни Україна накопичила значний досвід відновлення пошкодженої інфраструктури. Енергетики навчилися швидше реагувати на удари, а сама система поступово змінюється, щоб краще протистояти новим загрозам. Водночас російські військові також удосконалюють тактику атак, завдаючи ударів не лише по об’єктах генерації, а й по системах розподілу електроенергії. Це може ускладнювати її передавання між регіонами навіть тоді, коли певні генерувальні потужності залишаються доступними.
Окремим викликом залишається ситуація в Києві, зокрема стабільність централізованого теплопостачання. Михайло Бабійчук звернув увагу і на кадрову проблему: навантаження на працівників комунальних служб зростає, тоді як кількість фахівців скорочується. Усе це ускладнює оперативне відновлення систем після масштабних пошкоджень.
Децентралізація як відповідь на російські удари.
Одним із ключових напрямів підготовки до зими є децентралізація енергетичної системи. Йдеться про створення більшої кількості локальних джерел генерації та резервних рішень, які дадуть змогу забезпечувати критично важливі послуги навіть у разі пошкодження великих енергетичних об’єктів.
За словами Михайла Бабійчука, Україна вже рухається в цьому напрямі. Зокрема, розвивається розподілена газова генерація, а уряд запроваджує підхід, за якого регіони та громади мають розробляти комплексні плани стійкості. Вони повинні визначати, як забезпечити роботу критичних сервісів — водопостачання, теплопостачання, медичних закладів та інших важливих об’єктів.
Водночас реалізація таких планів потребує значних фінансових ресурсів, обладнання та людського потенціалу. Частину техніки доводиться виготовляти на замовлення, а терміни її постачання можуть бути тривалими.
Допомога партнерів і резервне обладнання.
Важливу роль відіграє співпраця з європейськими партнерами. Як зазначив Михайло Бабійчук, в Україні розвиваються логістичні хаби, де накопичують необхідне обладнання, а також діють механізми координації між донорами, урядом та енергетичними компаніями. Це дає змогу оперативніше опрацьовувати запити й знаходити необхідну техніку для відновлення пошкоджених об’єктів.
Однак масштаби руйнувань і швидкість російських атак залишаються серйозним випробуванням. Навіть за наявності резервів неможливо гарантувати безперервну роботу всіх систем за будь-яких обставин.
Чи варто виїжджати з великих міст?
Коментуючи питання підготовки населення до зими, Михайло Бабійчук наголосив, що рівень безпеки залежить не стільки від розміру міста, скільки від технічного стану його інфраструктури та здатності забезпечувати критично важливі послуги.
Міста з централізованими системами теплопостачання можуть бути вразливішими, якщо пошкодження одного великого об’єкта здатне порушити роботу значної частини системи. Натомість децентралізовані рішення дають змогу відновлювати окремі ділянки та перемикати навантаження на альтернативні джерела.
Тому, за словами експерта, оцінювати ризики потрібно з огляду на конкретну громаду, її технічні можливості та потреби мешканців. Особливо важливо враховувати доступність води, тепла, електроенергії та медичної допомоги.
Відбудовувати з урахуванням майбутніх загроз.
На думку Михайла Бабійчука, відновлення енергетичної інфраструктури не повинно зводитися до простого повернення до довоєнної моделі. Якщо відбудовувати пошкоджені об’єкти за старими принципами, вони можуть залишитися так само вразливими до повторних атак.
Саме тому важливо впроваджувати принцип resilience by design — проєктування з урахуванням стійкості до загроз. Це означає, що під час нового будівництва та реконструкції необхідно передбачати резервні потужності, альтернативні способи передавання енергії та можливість підтримувати роботу критичних сервісів у разі пошкодження окремих елементів системи.
Водночас навіть за спрощених процедур будівництва та відновлення процес залишається складним. Україні бракує інженерів-проєктувальників, фінансування й обладнання, а підготовка проєктної документації та захист критичної інфраструктури потребують часу.
22:51 TRANSFORMACJA_2026_10_25.mp3 ЕНЕРГЕТИЧНА ТРАНСФОРМАЦІЯ. Україна готується до складної зими: чи витримає енергосистема нові російські атаки?
Володимир Гарматюк