«Пане Олександре, наше знайомство відбулося ще 2022 року, коли я готувала репортаж про бібліотеку в "Українському домі". Тоді ви з великою любов’ю показували книжки, яких ще було небагато. Якою є бібліотека сьогодні?»
«Зараз у нас електронний каталог, уже понад 2 600 книг, і їх можна резервувати. Але багато читачів усе ще люблять переглядати книги на місці. Ми рухаємось у бік професійної бібліотеки. Книг стало вдвічі більше, ніж на початку. Є екземпляри з автографами авторів — Ірени Карпи, Андруховича та інших, і ці книги вільно доступні».
«Скільки часу дається на прочитання книги?»
«Один місяць. Якщо взяти одну книгу, зазвичай цього вистачає. Ми обмежуємо терміни, бо книги мають "рухатися" — щоб усі мали доступ».
«Розкажіть коротко про вашу історію. Як ви опинилися в Польщі?»
«Уперше приїхав у 2015 році в межах міжмузейного обміну. Постійно живу тут із 2018-го, приїхав за програмою для молодих науковців. З 2022 року став волонтером в „Українському домі“, де вже працювала моя дружина. Потім мене запросили на роботу, спочатку в бібліотеку, а згодом — до відділу адвокації».
«Які проблеми нині найбільш чутливі для українців у Польщі?»
«Найбільша — це легалізація перебування. Навіть зараз, на четвертому році повномасштабної війни, ця проблема залишається і для тих, хто приїхав до війни, і після. Чинний термін легального перебування — до 30 вересня 2025 року, але ЄС уже продовжив дію тимчасового захисту до 4 березня 2027 року. Проте польський законопроєкт досі містить стару дату — 4 березня 2026 року».
«Закон про допомогу біженцям оновлюється. Що змінюється найбільше?»
«По-перше, з 1 листопада доступ до притулків буде лише для вразливих категорій: людей з інвалідністю, багатодітних родин, пенсіонерів тощо. Інші — навіть у разі нової хвилі біженців — не зможуть отримати притулок. Це тривожить нас, бо йдеться про кілька десятків тисяч людей, які не мають де жити».
«Чи будуть мешканці притулків платити?»
«Так. Наприклад, дитина з багатодітної родини, яка отримує 800+, сплачуватиме 15 злотих на день. Дорослі — половину реальної вартості проживання. Але важливо: пенсіонери платитимуть лише в разі, якщо мають польську, а не українську пенсію — це наша адвокаційна перемога».
«Яка позиція „Українського дому“ щодо цих змін?»
«Ми відкрито висловили обурення. Це невелика, але дуже вразлива група людей, які не мають де подітися. Іноді ці зміни сприймаються як боротьба з "дармоїдами", хоча йдеться про біженців, які живуть у складних умовах, а більшість українців у Польщі працюють й платять податки».
«А що з освітою? Є нові вимоги?»
«Так. Для вступу до так званих технікумів (пол. szkół policealnych) — сертифікат польської мови рівня B1, для університетів — B2. Це створює великі бар’єри для дітей, які закінчили українську школу. А тих, хто складає польську матуру — дуже мало. Це проблема з інтеграцією».
«Технікуми були для багатьох єдиною нагодою вивчити мову.»
«Так. Їх закривають для українців, які не мають мовного сертифіката. А попит на курси польської — шалений. Ми в „Українському домі“ маємо списки очікування, резерви, і не можемо всіх охопити. Водночас технікуми готові були самі організовувати курси — але це вже не актуально, бо українців туди не приймуть».
«Щось позитивне в новому законі є?»
«Так. Розв'язано питання виплат 800+ для дітей, які навчаються, але вже не в системі польської школи — наприклад, у вишах або технікумах. Тепер вони мають право на цю допомогу до 18 років».
Детальніше слухайте у матеріалі
Світлана Мялик