«До Польщі я приїхала ще у 2007 році, як 16-річна дитина, і вступила до польського ліцею. Потім закінчила міжнародні відносини у Варшавському університеті, працювала в міжнародних корпораціях. Але повномасштабна війна все змінила. Мене одразу почало турбувати питання, як українці зможуть легалізуватися в Польщі. Я знала всі підводні камені, бо сама проходила цей шлях», — розповідає пані Святослава.
З початком війни її фонд почав надавати безкоштовну юридичну допомогу українцям, зокрема у питаннях легалізації. Але з часом фокус змістився: дедалі більше українців прагнули не лише адаптуватися, а й стати фінансово незалежними — відкрити власний бізнес.
«Ми помітили тенденцію: після легалізації наступне найпоширеніше питання — як започаткувати справу. Від 2022 року українці відкрили в Польщі близько 90 тисяч фірм. Це величезна цифра. І це — не просто статистика. Це реальні історії людей, які вирішили змінити своє життя», — зазначає Некорович-Мендель.
У перші місяці війни польська держава ухвалила спеціальну постанову, яка дозволила українцям, що рятуються від війни, отримати Pesel UKR і легально перебувати на території Польщі. Згодом ця постанова відкрила ще одну можливість — право відкривати власну господарську діяльність. До цього часу така можливість була лише в осіб з постійним побутом або статусом резидента.
«Завдяки новому законодавству українці отримали шанс офіційно вести бізнес. І це не лише про особисту вигоду — це також великий внесок в економіку Польщі. Наприклад, у 2024 році українці сплатили близько 414 мільйонів доларів податків. За оцінками Deloitte, завдяки українським мігрантам польська економіка зросла на 2,7%», — наводить дані експертка.
Серед найпопулярніших сфер — будівництво, б’юті-індустрія, сфера обслуговування, кондитерські послуги, івенти, маркетинг. Пані Святослава пояснює: «Більшість українців відкривають одноособову діяльність — це польський аналог нашого ФОПа. Люди хочуть працювати самостійно, відповідно до своїх навичок і кваліфікації. Часто це ті, хто мав досвід бізнесу в Україні і бачить, які ніші в Польщі ще не зайняті».
Благодійний фонд «Право на захист» супроводжує підприємців на всіх етапах — від ідеї до реєстрації, податкового планування й навіть менторингу. У фонді діють програми, які включають навчальні зустрічі, індивідуальні консультації зі спеціалістами, а також нетворкінгові заходи для бізнесу.
«У нас є підприємці, якими ми дуже пишаємося. Наприклад, музична школа, маркетингова агенція, швейна справа, кондитерська. Ми не називаємо конкретні бренди, але це ті бізнеси, які пройшли шлях від нуля до повноцінного функціонування на польському ринку», — ділиться Святослава.
Коли запитую, чого найбільше бракує на польському ринку, експертка не вагається з відповіддю: «Інноваційності. Дуже багато українців мають креативні, сучасні ідеї. Польський ринок ще не перенасичений, тут є місце для технологічних рішень, сервісів, додатків. Ми самі ввели чат-бот як інструмент підтримки — і це одразу стало нашою перевагою».
Що ж порадити тим, хто хоче відкрити бізнес, але вагається? Святослава Некорович-Мендель радить не поспішати і ретельно підготуватись:
«По-перше, дослідіть ринок: чи є попит на вашу послугу або продукт у Польщі. По-друге, зберіть інформацію про можливі дофінансування, адже більшість діють до реєстрації бізнесу. Третє — проконсультуйтесь із юристами й бухгалтерами: правильний вибір податкової форми дуже впливає на витрати. І четверте — подумайте про легалізацію. Якщо ви плануєте працювати довше, ніж діятиме спецустава, оформлюйте карту побиту на підставі ведення бізнесу».
Пані Святослава також нагадує, що з Pesel UKR вести діяльність можна лише поки діє спеціальний закон. Якщо він втратить чинність, потрібно буде терміново переходити на інший тип легального перебування. «Це питання не лише бюрократії — це питання стабільності та захисту своєї справи», — підкреслює вона.
Детальніше у матеріалі.
Світлана Мялик