Боротьба за українську свободу та незалежність триває щодня не лише на фронті, а й в українських містах і селах, окупованих Росією. Там, де людина не має змоги взяти до рук зброю, і в неї лишаються тільки її воля, уява і власна позиція утверджувати Україну там, де режим російської окупації, там і з’являється ненасильницький спротив.
Саме про це документальна стрічка «Люди кольору свободи», яку створила творча група ГО «Тутешні» за сприяння Сил спеціальних операцій ЗСУ за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Анна Слюсаренко, продюсерка, Голова правління ГО «Тутешні» розповіла, що документальний фільм «Люди кольору свободи» розповідає про ненасильницький спротив українського народу російській агресії на тимчасово окупованих територіях, боротьбу за свободу і охоплює період з 2014 року і дотепер. Стрічка досліджує, яким був ненасильницький спротив цивільного населення з самого початку російського вторгнення і яким він є сьогодні.
«Навіть усвідомлення себе українцем – вже є ненасильницьким спротивом в окупації. В цьому ми переконалися під час роботи над документальним фільмом «Люди кольору свободи», – говорить сценаристка та продюсерка фільму Анна Слюсаренко.
У фільмі – історії людей, які чинили спротив у Криму, Донецьку, Луганську, Новоазовську, Мелітополі, Херсоні, свідчення тих, хто досі перебуває в окупованих містах, але знаходить в собі мужність малювати жовто-сині прапори, розвішувати стрічки, поширювати плакати з українською символікою, зберігати українські традиції та навіть вчити української мови інших.
«Ми хотіли надати людського виміру тимчасово окупованим територія України. Цим фільмом хочемо розповісти і українцям самим, і світу більше, що відбувається в окупації, чи всі, хто там живуть, скорились російському режиму і залишаються там, щоб прийняли цей режим? Досліджуючи тему життя цивільних в окупації, ми зрозуміли, що навіть усвідомлення себе українцем в окупації, вже є символом свободи і спротиву. Польське посольство разом з нами організувало спецпоказ для дипломатів у Києві. Адже важливо аби фільм подивились дипломати і політики. Щоб, говорячи про можливе перемир’я і обмін територіями, розуміли що там люди і почули їхні голоси», - наголосила Анна Слюсаренко.
Найбільшим викликом під час роботи над фільмом стало те, щоб розповісти про спротив і щось показати, але водночас не наразити людей, які досі перебувають в окупації, на небезпеку. Творча група розробила опитувальник для людей на окупованих територіях, розіслала його через надійні канали, і попросила бодай записати голосові повідомлення.
Запрошуємо послухати інтерв'ю у доданому файлі
Світлана Мялик