Нещодавно «Укрзалізниця» запровадила нові правила евакуації з поїздів під час повітряної тривоги. Відтепер поїзди можуть зупиняти, а пасажирів — евакуйовувати, якщо поблизу фіксують активність російських дронів. Пасажири скаржаться на незручність і дискомфорт, бо нерідко змушені перечікувати тривогу посеред лісу чи поля, просто неба. Натомість в «Укрзалізниці» кажуть, що такі вимушені зупинки поїздів є чи не єдиним виходом із ситуації. А також наголошують, що поїзди зупиняють тільки за реальної загрози, відстежуючи дрони в режимі реального часу. Пасажирам рекомендують швидко залишати вагони і відходити на безпечну відстань.
За словами експерта, першого заступника міністра транспорту і зв’язку України у 2008-2010 рр. Василя Шевченка, варто проаналізувати, що для нас головний пріоритет — некомфортні умови чи ситуація, в якій ми підвищуємо свої шанси вижити?
«Україна перетворюється на поле бою. Вся Україна. Якщо раніше це були, наприклад, шляхи, які розташовані близько до лінії кордону або лінії фронту, чи в якійсь невеликій відстані, тоді ми бачили таку загрозу там, але тоді це не відчувалося, тому що там не було міжнародних маршрутів, про які ви кажете зараз. А зараз це стосується всіх, тобто вся Україна стала полем бою. І Російська Федерація ж не веде війну зі Збройними силами України, вона їм фактично програє, і тому, як наслідок, використовує терористичні методи.
Що є інструментом терору? Інструментом терору є цивільні. Тобто, цивільні люди, які подорожують, які з потреби їдуть, стають об'єктом удару. І це діти, дорослі, літні, особи з особливими потребами, всі є об'єктом удару терористичної країни. Тобто, наше головне завдання — це робити все можливе для того, щоб кожен сам міг зробити для себе в першу чергу, для того, хто поряд, щоб шанси вижити зросли. Тобто в такому випадку ми можемо говорити з позиції, можливо, комфортної їзди і, наприклад, риторики "Укрзалізниці", що ми покращуємо інфраструктуру, сервіс, і дійсно це правда. Але одночасно залізниця жодної країни не готується до повномасштабного вторгнення.
Ці правила з'явилися після того, коли ми побачили, що фактично єдиний шанс вижити людям — це коли люди мають можливість швидко покинути потяг. Бо потяг є інструментом основного удару. Але це не обов'язково, бо може бути і скупчення людей об'єктом удару, так як це відбувається в районах, які знаходяться близько до лінії зіткнення, лінії фронту. Тобто людина повинна мислити вже як військовий, шукаючи варіанти вижити.
І от ці варіанти конфліктують з тим наскільки це нам комфортно. І от я б перше місце поставив все-таки — зростання шансів на виживання. І тоді людина фокусується на тому, як зібратися в цю поїздку, чи є необхідною ця поїздка, як рухатись, як діяти при надзвичайній ситуації. Для того щоб ефективно протидіяти і ефективно рухатись, покидаючи вагон потягу, треба, щоб всі люди діяли як єдина команда. Тобто, всі повинні бути одночасно готові. Тоді у всіх у нас зростають шанси вижити після можливого удару», — наголосив Василь Шевченко.
Відповідаючи на запитання, чи є можливість будувати спеціальні укриття для безпеки пасажирів, експерт наголосив, що не думає, що будівництво таких захисних споруд буде можливим. За його словами, це величезна відстань.
«Тобто, я думаю, що тут більше можемо використовувати захисні споруди як споруди, які знаходяться в районі залізниці. Жодна залізниця жодної країни у світі не працює в таких умовах, як працює "Укрзалізниця". При тому всьому, що у нас дуже багато до неї питань. Тобто як до структури, власності управління. Але в цих умовах все інше ми змінювати не можемо. Тобто ми можемо працювати тільки в таких умовах. Відповідно, все, що стосується захисних споруд, це більше по маршрутах слідування. Тому що для цього потрібно формувати насамперед співпрацю зі Збройними силами», — наголосив Василь Шевченко.
Запрошуємо послухати інтерв'ю у доданому файлі.
Світлана Мялик